Справа № 686/7883/22
Провадження № 2/686/556/23
18 січня 2023 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Чевилюк З.А.,
з участю: секретаря судового засідання Перун А.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, посилаючись на те , що 29.12.2018р. на автодорозі Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка трапилась дорожньо- транспортна пригода за участі транспортних засобів «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та «Dafas95XF» з д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Volkswagen Bora» д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «Українсько-пожежна страхова компанія» згідно полісу №АМ/8153893. Розмір страхової суми на випадок заподіювання шкоди, життю та здоров'ю потерпілого становить 200 000, 00 грн., на випадок шкоди заподіяної майну потерпілого - 100 000, 00 грн.
Просить стягнути з ПрАТ «Українсько-пожежна страхова компанія» на його користь матеріальну шкоду в сумі 100 000 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.04.2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового засідання.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у заяві. Лише 20 травня 2020року позивачу стало відомо про особу та транспортний засіб, який спричинив дану ДТП, з копії листа слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області №0375-к/п/121/24-2019 від20.05.2020 року, що унеможливило звернення до відповідача у строк-один рік.Позивач пропустив строк з об'єктивних причин та зважаючи на трирічний строк позовної давності звернувся до суду за захистом порушеного права.
Відповідач та його повноважний представник в поданому письмовому відзиві на позов і проти позовних вимог заперечували та вказували на їх безпідставність, просив в позові відмовити, оскільки в т.ч. порушений строк звернення з вимогою про виплату страхового відшкодування.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 29.12.2018 року близько 23 год. 26 хв., невстановлений легковий автомобіль під'їжджаючи з другорядної дороги до перехрестя із головною автодорогою М-12, не зупинився перед краєм перехрещення проїзної частини автомобільної дороги М-12, щоб надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, здійснив виїзд на головну дорогу М-12, а саме на 275 км. + 680 м., де виконав різку зупинку, чим створив небезпеку для руху та водночас аварійну ситуацію автопоїзду у складі тягача «Dafas95XF» д.р.н. НОМЕР_3 та бортового причепа «Kroegerpw400» д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 .
Внаслідок створення аварійної ситуації, водій автопоїзда у складі тягача «Dafas95XF» д.р.н. НОМЕР_3 та бортового причепа «Kroegerpw400» д.р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 , в стані екстреного гальмування змістився на другорядну дорогу, що проходить до с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, виїхав за її межі де тягач «ОАРАБ 95ХР» д.р.н. НОМЕР_3 передньою частиною здійснив наїзд на приміщення непрацюючого кафе «Два леви».
В зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, водій тягача «Dafas95XF» д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 та пасажири даного тягача, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 загинули на місці події, а тягач «Dafas95XF» д.р.н. НОМЕР_3 який належить ОСОБА_1 зазнав значних механічних пошкоджень.
20.05.2020 року в ході досудового розслідування було встановлено, що аварійну ситуацію, яка призвела до даної дорожньо-транспортної пригоди, створив автомобіль «Volkswagen Bora» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , якому 20.07.2020 року було вручено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України.
Позивач пропустив строк з об'єктивних причин та зважаючи на трирічний строк позовної давності звернувся до суду за захистом порушеного права в установленому порядку.
07.11.2018 року між ОСОБА_6 та ПрАТ «УПСК» укладене договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8153893, згідно з яким предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 .
Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Volkswagen Bora» д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «Українсько-пожежна страхова компанія» згідно полісу №АМ/8153893. Розмір страхової суми на випадок заподіювання шкоди, життю та здоров'ю потерпілого становить 200 000, 00 грн., на випадок шкоди заподіяної майну потерпілого - 100 000, 00 грн.
Відповідно до висновків автотоварознавчої експертизи №300/19 від 21.07.2019 року, автомобіль «Dafas95XF» д.р.н. НОМЕР_3 є фізично знищеним, оскільки вартість його відновлювального ремонту у розмірі 1919 829, 68 грн. перевищує його ринкову вартість 247 621, 92 грн.
Відповідно до висновків автотоварознавчої експертизи №300-1/19 від 14.08.2019 року утилізаційна вартість пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Dafas95XF» д.р.н. НОМЕР_3 складає 37740,00 грн.
Ухвалою Хмельницького Апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, справа №686/18209/20 підтверджено, що ОСОБА_2 засуджений до позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 3 роки за ч.3 ст.286 КК.,у зв'язку з ДТП 29.12.2018 року.
Оскільки дана дорожньо-транспортна пригода містить ознаки страхового випадку, шкода завдана в зв'язку з пошкодженням майна в даній дорожньо-транспортній пригоді підлягає відшкодуванню відповідачем/страховиком на умовах та в порядку передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників на земних транспортних засобів».
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, - шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України - шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Пунктом 2 Постанови ПВСУ N6, 27.03.1992, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода заподіяна майну особи і громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причиновий зв'язок та є вина зазначеної особи.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до п. 15 ППВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України № 1961-ІУ для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-ІУ строк прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування або відмову у його здійсненні не з повинен складати більше 90 днів з дня отримання страховиком Заяви про страхове відшкодування. При цьому, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Таким чином, Законом України № 1961-ІУ встановлено спеціальний строк впродовж якого потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, може реалізувати своє право на отримання страхового відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.
За Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року, справа №465/2487/15, звернення особи про виплату страхового відшкодування безпосередньо до суду, з врахуванням строків визначених ст.37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є проявом волевиявлення, та альтернативним способом захисту порушеного права, що передбачає під ставність заявлених вимог позивача, який звернувся до суду 22 квітня 2022 року після отримання відомостей про суб'єкта вчинення дорожньо-транспортної пригоди в 2020 році в межах трирічного строку позовної давності.
Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір, оскільки він не сплачувався позивачем внаслідок звільнення відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 100 000 грн. страхового відшкодування та витрати на правову допомогу 12025 грн.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір 1000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» - 04080, Київ, вул. Кирилівська 40, ЄДРПОУ 20602681.
Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2023 року.
Суддя: З.А.Чевилюк