справа № 179/118/23
провадження № 3/179/88/23
26 січня 2023 року смт. Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №085140 від 18.01.2023 року вбачається, що 18.01.2023 року близько 16.00 годин за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді вчинив домашнє насильство психологічного характеру своїй дружині гр. ОСОБА_2 , в ході чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи є заява про розгляд справи без його участі, з порушенням згоден.
За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений, надав заяву про розгляд справи без його участі, вважаю можливим розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний був при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
Відповідно до положень Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Виходячи зі змісту ст.7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано, які саме дії психологічного характеру вчинив ОСОБА_1 відносно своєї дружини, а лише мається констатація абстрактного факту вчинення психологічного насильства. Втім, встановлення та зазначення таких даних є прямим обов'язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП, так як норма ст.173-2 КУпАП є бланкетною. Такий формальний та спрощений підхід при складенні протоколу є абсолютно неприпустимим, а обвинувачення слід визнавати неконкретним, таким, що порушує право особи на захист.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди психічному та фізичному здоров'ю особи.
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять об'єктивних належних доказів, які б доводили наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.7, 9, п.1 ст. 247, ст. 280, 282-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О.Ю. Кравченко