Справа № 671/217/23
30 січня 2023 року
2-о/671/9/2023
іменем України
30 січня 2023 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Андрущенка О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Лозюка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
встановив:
Заявниця звернулася до суду з заявою в якій просить видати обмежувальний припис стосовно співмешканця - ОСОБА_2 строком 6 місяців яким визначити наступні обов'язки: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В обґрунтування зазначає, що постановами Волочиського районного суду Хмельницької області від 24.10.2022 року № 671/140/22, від 08.11.2022 року № 671/1519/22, від 17.11.2022 року № 671/1750/22 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 26.11.2022 року внесено відомості до ЄРДР за № 12022243200000296 за ст. 126-1 КК України, справа направлена до суду.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_2 продовжує вчиняти відносно заявниці насильницькі дії. Так, 24.01.2023 року та 25.01.2023 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 знову вчиняв відносно заявниці психологічне та фізичне насильство.
За вказані факти повторно внесено відомості до ЄРДР за № 12023243200000036 за ст. 126-1 КК України.
Для подальшого забезпечення спокою та безпеки заявниці остання просить видати обмежувальний припис відносно співмешканця ОСОБА_2 з встановленням відповідних обмежень.
Заявниця та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановами Волочиського районного суду Хмельницької області від 24.10.2022 року № 671/140/22, від 08.11.2022 року № 671/1519/22, від 17.11.2022 року № 671/1750/22 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 продовжує вчиняти відносно ОСОБА_1 домашнє насильство.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Як налогошує п. 3, 6, 7, 8, 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі N 569/11507/21 (провадження N 61-3103св22) зроблено висновок, що "у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі N 756/3859/19 (провадження N 61-11564св19) зроблено висновок, що "враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях".
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк від одного до шести місяців.
Верховний Суд сформував правову позицію, що видача обмежувального припису є обов'язковою в разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці з колишнім чоловіком/дружиною та дітьми погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням щодо них ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства (постанова ВС від 13.07.2020 року № 753/10840/19).
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявниці, а тому з метою захисту її прав та інтересів слід видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , встановивши обмеження про які просить заявниця.
В той же час, суд не погоджується з необхідністю встановлення максимального строку дії обмежувального припису про який просить заявниця та вважає необхідним та доцільним визначити дію припису на строк 3 місяці.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, керуючись пунктами 3, 4, 7, 9, 14, 17 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", ст. ст. 4, 76-81, 89, 263-265, 350-6 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) і встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов'язки:
-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 3 місяці;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб на строк 3 місяці.
Встановити строк дії обмежувального припису - 3 (три) місяці.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Реквізити сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя