іменем України
Справа № 210/505/23
Провадження № 1-кс/210/177/23
"27" січня 2023 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного, - адвоката: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесене по кримінальному провадженню №1202304171000128 від 24 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, слідчим СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , та погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровськ, українця за національністю, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні не маючого малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 25 березня 2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України, до покарання у вигляді 03 років 06 місяців позбавлення волі. Звільнений 12 червня 2014 року на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року;
2) 29 грудня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, за ч.2 ст.187 КК України, до покарання у вигляді 07 років позбавлення, волі з конфіскацією майна. Звільнений 26 січня 2021 року з місць позбавлення волі відбуттю строку покарання, -
27 січня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася слідчий СВ Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі чого з 05:30 години 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, у період якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи непогашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 14 січня 2023 року у період часу з 15:00 години до 17:00 години громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відсутністю інших свідків та очевидців, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9A» , у корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 .
Надалі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бажаючи довести свій корисний злочин до кінця, отримав можливість розпоряджатися чужим майном як своїм власним та розпорядився майном на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_5 , завдав потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнової шкоди згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №444 від 26 січня 2023 року, на загальну суму 2550,00 гривень.
26 січня 2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 185 (крадіжка), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою - скоєння в умовах воєнного стану, тому діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Слідство вважає, що в ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для обґрунтованої підозри, а саме: протокол прийняття заяви від ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 14 січня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; заявою від потерпілої ОСОБА_8 ; протокол огляду предмету від 25 січня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду документу від 26 січня 2023 року; протокол пред'явлення особи для впізнання з свідком ОСОБА_10 ; протокол пред'явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_8 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 маючи непогашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності, а саме у рамкам кримінального провадження №12022041710001373 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України. До ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та судом на останнього було покладено обов'язки. 04 листопада 2022 року в рамках кримінального провадження, було складено обвинувальний акт та направлено його до Дзержинського районного суду у м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Таким чином ОСОБА_5 на переконання органу досудового розслідування, належних висновків для себе не зробив, та повторно вчинив кримінальне правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного на думку слідства є запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_5 :
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик на думку соілства підтверджується тим, що підозрюваний не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, які б могли стримати останнього не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривого Рогу або території України, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України;
2) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний в разі обрання до нього менш тяжкого запобіжного заходу, може здійснювати психічний та фізичний тиск на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності. При цьому, слідчий просить врахувати, що свідки та потерпіла у даному кримінальному провадженні, в судовому засіданні не допитувались, а відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, знову вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення. Вказане свідчить про його стійку злочину діяльність та тим, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування, що може стати причиною вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги наявність вищевказаних ризиків, у слідства є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити максимальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні слідчий СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_4 підтримала клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , кожен окремо проти клопотання слідчого заперечували, посилались на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв'язку із чим просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, за вчинення котрого законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 05 до 08 років, офіційно не працює, таким чином, не має офіційних засобів для існування, не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, раніше неодноразово судимий, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, знаходячись на волі, може впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, не має міцних соціальних зв'язків, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від слідства, а у подальшому і від суду. Також зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.
Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202304171000128 від 24 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено вищевикладені обставини, викладені в мотивувальній частині клопотання слідчого.
27 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
З наявних в матеріалах клопотання доказів вбачається, що підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ст.177 ч.1 КПК України.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на слідчого покладається обов'язок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи, утриманців; його репутація та майновий стан. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення підтверджується наданими до клопотання доказами.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_5 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який є тяжким злочином проти власності, вчинений повторно, в умовах воєнного стану, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від слідства, а в подальшому і від суду, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який офіційно не працевлаштований, таким чином не має офіційних засобів для існування, раніше неодноразово судимий, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, не одружений, може впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, переховуватися від слідства, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.
Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обов'язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст.182 ч.5 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Відповідно до ст.202 ч.4 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Застосовуючи до ОСОБА_5 заставу, суд виходить із того, що злочин, у вчиненні котрого він підозрюється, не підпадає під критерії, зазначені ст.183 ч.4 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Винесене по кримінальному провадженню №1202304171000128 від 24 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, слідчим СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , та погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 27 січня 2023 року до 27 березня 2023 року включно.
Розмір застави визначити у межах 60-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 161 040,00 (сто шістдесят одна тисяча сорок гривень 00 копійок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 27 березня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1