Справа № 606/52/23
30 січня 2023 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.01.2023 року о 02 годині 38 хвилин, у м.Теребовля Тернопільського району Тернопільської області, на вул.Шевченка, біля буд.16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210994-20, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest» 6820 № ARHJ-0295 та у закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину свою у вчиненні правопорушення не визнав. пояснив, що керував транспортним засобом, алкогольні напої не вживав, за допомогою газоаналізатора «Alcotest» 6820 відмовився проходити огляд для визначення стану сп"яніння, так як бачив його у руках поліцейських відкритим, та не довіряв їм, також повідомив, що направлення до медичного заклоду для огляду йому на руки не надовалося.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Янчишин В.Й. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУПАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доведена належними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- як вбачається з рапорту від 01.01.2023 року, о 02 годині 38 хвилин в м. Теребовля було виявлено ВАЗ 210994-20, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем під час дії комендантської години, при перевірці документів та спілкуванні із водієм, було виявлено ознаки алкогольного сп"яніння, запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора від чого водій відмовився. після чого було запропановано поїхати для огляду в медичний1 заклад, на що ОСОБА_1 відмовив;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 01.01.2023 року серії ААД № 079921, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала. ОСОБА_1 з приводу змісту та правильності оформлення протоколу заперечень не висловив, вказав, що пояснення надасть в суді;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2023 року, відповідно до якого за результатом огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби у водія виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;
- відеозаписом, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 01.01.2023 року о 02.38 год. керував транспортним засобом ВАЗ 210994-20, державний номерний знак НОМЕР_1 . Причиною зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 слугувало порушення останнім комендантської години, про що працівниками поліції було вказано водію, були роз"яснени його права, клопотать не було. В подальшому при перевірці документів поліцейським було встановлено, що у водія маються ознаки алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пропозиції водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що останній відмовився. Після чого, водію було запропановано проїхати до закладу охорони здоров"я для проходження огляду, та отримана категорична відмова.
Що стосується пояснень захисника на неповну назву закладу охорони здоров"я в направленні, та не вручення направлення правопорушнику особисто на руки, суд, не бере до уваги данні пояснення, так як в судовому засідання вивчалося вказане направлення, де зрозуміло написано заклад охорони здоров"я, а під час перегляду віодеозапису вбачається категорична відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або проїхати до закладу охорони здоров"я. В цьому випадку складене направлення передано до суду з протоколом про правопорушення.
Також в матеріалах справи наявна розписка від 01.01.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 власноручно написав , що зобов'язується не керувати транспортним засобом до повного витверезіння.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Крім того, 24 лютого 2022 року у зв"зку з військовою агресією Російської Федераціїї проти України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан.
З цього часу на Тернопольщіні встановлена комендантська година з 23:00 до 05:00 години та у зв"язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час.
Патрулям надано право перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, документи, що підтиверджують законність перебування на території України, та перепустки, а у разі їх відсутності затримати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
З оглянутого віозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції та відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 01.01.2923 року о 01 годині 38 хвилин, тобто у коментдантську годину, після зупинки ніяких спеціально виданих перепусток і посвідчень з цього приводу не надав, в подальшому при перевірці документів поліцейським було встановлено, що у водія маються ознаки алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пропозиції водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров"я та отримана категорична відмова.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У письмовому клопотанні захисника ОСОБА_1 -адвоката Янчишина В.Й. про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУПАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення- відмовити.
Керуючись ст. ст. 40-1, ст.130, 283 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч 00 коп.) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 ( пятсот тридцять шість 80 коп.) грн. в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя А.М.Іванченко