Справа № 583/4927/21
1-кп/583/59/23
"31" січня 2023 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ст. 126 ч. 1, 382 ч. 1 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200060000176 від 19 березня 2020 року, суд
встановив:
02.12.2021 року до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126 ч. 1, 382 ч. 1 КК України.
Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020200060000176 від 19 березня 2020 р. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.12.2021 р. вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 13.12.2021 р. 05.01.2022 провадження було призначене до судового розгляду.
Так, ОСОБА_4 інкримінується у вину триваюче діяння (бездіяльність), а саме - за викладених у обвинувальному акті фактичних обставин без поважних причин умисне невиконання нею рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2015 у справі №583/4038/14-ц, що набрало законної сили, в частині зобов'язання ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , - тобто склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що приблизно о 11 год. 47 хв. 05.08.2020 вона, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Єва», що по вул. Батюка, 32, м. Охтирка, Сумської області, на ґрунті неприязних відносин умисно заподіяла одного удару долонею правої руки в область лівої щоки потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим завдала ОСОБА_6 фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 обвинувачення кваліфікує як кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, - умисне завдання удару, який спричинив потерпілій фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Під час судового розгляду 30.01.2023 від обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника надійшло письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині.
В судовому засіданні обвинувачена підтримала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності відповідно до положень ст. 49 КК України. При цьому, вона заперечила свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, проте бажає, щоб суд задовольнив її клопотання, підтвердила, що їй зрозумілі підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України відповідно до положень ст. 49 КК України.
Прокурор вказав про наявність підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України.
Потерпіла ОСОБА_6 заперечила проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України. Вказала на те, що її винуватість має бути встановлена вироком суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Аналіз вищевказаних правових норм дозволяє дійти до висновку, що матеріально-правовими підставами для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України), а процесуально-правовими - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Визнання ж обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання вини є правом, а не обов'язком обвинувачених, а тому невизнання ними вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення з визнанням особи своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 р., у справі №730/67/16-к., провадження №51-6463км19.
Санкцією ч. 1 ст. 126 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Згідно обвинувального акту, встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України (на момент вчинення) є злочином невеликої тяжкості. При цьому на момент розгляду справи згідно Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України є кримінальним проступком.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки, у разі вчинення проступку за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а стороною обвинувачення було інкриміновано вчинення протиправного діяння 05.08.2020 року, суд прийшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
З урахуванням наведених обставин суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12020200060000176 від 19 березня 2020 року в цій частині.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 288, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200060000176 від 19 березня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України - закрити.
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження №12020200060000176 від 19 березня 2020 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1