Справа № 285/371/23
провадження № 3/0285/585/23
30 січня 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Михайловської А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання - АДРЕСА_1 , місце роботи - не працює, РНОКПП - не встановлено,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 14.01.2023 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 14.01.2023 року о близько 10 год. в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, а саме погрожував, ображав, нецензурно виражався відносно своєї матері ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки не повідомив, клопотань не надсилав.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки участь ОСОБА_1 в розгляді даної справи не є обов'язковою, тому вбачається можливість розгляду справи без його присутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши адміністративний матеріал та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено .
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчинених правопорушень, всі обставини справи в їх сукупності та застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що буде необхідним для виправлення ОСОБА_1 та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 4 ст. 283 КУпАП, Закону України "Про судовий збір" судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість ) грн 80 коп. судового збору.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя А.В.Михайловська