Справа №: 148/1581/22
Провадження № 2/148/71/23
26 січня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчук О.О.,
за участю секретаря Носулько К.П.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Тульчинської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Позивач звернулась до суду із позовом про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю із спадкодавцем більше п'яти років. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , з яким позивач проживала однією сім'єю по АДРЕСА_1 більш ніж п'ять років до дня смерті спадкодавця, з літа 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживаючи однією сім'єю були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обв'язки, спільний бюджет, разом проводили поточні ремонти в будинку, спільно проводили свята та ін. Через відсутність юридично встановленого факту проживання спадкоємця і спадкодавця однією сім'єю, позивач не може реалізувати своє право на спадщину, яке складається із житлового будинку. Позивачка є спадкоємицею 4-ї черги, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом з спадкодавцем, а спадкоємців попередніх черг немає. Звернувшись до нотаріуса, останній повідомив про необхідність встановлення факту проживання однією сім'єю позивачки та спадкодавця. Просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш ніж п'ять років до дня смерті спадкодавця: з літа 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, направив до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного висновку.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що позивачка ОСОБА_2 з літа 2006 року проживала з ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 до його смерті. Познайомилися вони у школі, оскільки працювали там разом. Та з 2006 року почали проживати разом по вищевказаній адресі, робили разом поточні ремонти в будинку, поміняли вікна, купувалися меблі, лагодили прибудинкову територію. На роботу та з роботи ходили разом як чоловік та дружина, піклувалися один про одного. Під час покупок радилися друг з другом, у них був спільний бюджет. Свідок була присутня на днях народження у даному будинку, оскільки з позивачем були подругами. Після смерті ОСОБА_3 позивач здійснила його поховання та встановлення пам'ятнику, оскільки у нього інших родичів не було.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що був знайомим з ОСОБА_3 більше 20 років. Свідку відомо, що з 2006 року позивачка проживала разом з померлим та вони вели спільне господарство, мали спільний побут та взаємні права і обов'язки, працювали разом у школі. Також додатково пояснив, що померлий ОСОБА_3 був тільки зареєстрований по АДРЕСА_2 , оскільки даний будинок з давніх часів знаходився у аварійному стані, а фактично до дня смерті проживав по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 ..
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що працює разом з позивачем у школі, там же раніше працював ОСОБА_3 з яким позивач ОСОБА_2 познайомилася та з літа 2006 року проживала з останнім по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний побут та взаємні права і обов'язки, як чоловік та дружина до смерті ОСОБА_3 .. Також пояснила, що позивач здійснила його поховання та встановлення пам'ятнику.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21.09.2012 року складено відповідний актовий запис №153, що підтверджується Свідоцтвом про смерть. (а.с. 5)
Згідно договору купівлі продажу від 28.03.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Козловським С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2052, ОСОБА_3 являється власником будинку по АДРЕСА_1 . (а.с. 9)
Згідно довідки Тульчинської державної нотаріальної контори від 28.10.2022 року за № 857/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася. (а.с. 44)
Згідно довідки голови квартального комітету від 05.10.2021 року, ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 . (а.с. 6,7)
Згідно довідки голови квартального комітету від 04.11.2022 року, ОСОБА_2 проживала з 2006 року по АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , вели спільне господарство, мали спільні витрати на проведення ремонтних робіт (заміна металопластикових вікон, дверей, електропроводки, каналізації, підлоги). Спільно обробляли присадибну ділянку, разом проводили сімейні свята. Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 поховала останнього провела ритуальні обіди та встановила пам'ятник. (а.с. 47)
Згідно довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 04.11.2022 року за № 305, згідно даних будинкової книги ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно проживав до дня смерті по АДРЕСА_1 , разом з ним на день смерті проживала і вела спільне домашнє господарство його дружина ОСОБА_2 .(а.с.48)
Згідно довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 04.11.2022 року за № 304, ОСОБА_2 здійснила поховання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.49)
Згідно довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 18.01.2023 року за № 42, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно фактично постійно проживав до дня смерті по АДРЕСА_1 у будинку який належав йому на праві приватної власності.
Довідка виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 07.10.2021 року за № 365 видана помилково.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Таким чином до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц.
Таким чином з огляду на вищевикладене, та з урахуванням досліджених доказів у судовому засіданні, пояснень свідків, у судовому засіданні достовірно встановлено факт проживання ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_3 однією сім'єю протягом останніх п'яти років до моменту відкриття спадщини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин та доказів, що досліджені в процесі судового розгляду.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 до Тульчинської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Зарічне Тульчинського району Вінницької області та ОСОБА_3 , в період часу з літа 2006 року по день смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 31 січня 2023 року.
Суддя О.О.Дамчук