Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Іменем України
справа №133/3529/21
11.01.23
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі
судді Пєтухової Н.О.,
за участю секретаря судових засідань Драмарецького Є.В.,
розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати виконавчий напис № 77720 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. таким, що не підлягає виконанню та стягнути на його користь з ТОВ «Вердикт Капітал» понесені ним судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 22.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67230737 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ "Вердикт Капітал". З такої постанови йому стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 77720 від 12.06.2021 виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною. 10.11.2021 через свого представника він звернувся до зазначеного приватного виконавця із запитом про надання інформації по виконавчому провадженню ВП № 67230737, зокрема надання копії виконавчого напису на підставі якого відкрито виконавче провадження. 10.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. було надано відповідь на адвокатський запит, та надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію оскаржуваного виконавчого напису та копію заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження. До листопада місяця 2021 року йому не було нічого відомо про наявну заборгованість оскільки ніяких зобов'язань перед ТОВ «Вердикт Капітал» він не має. В додатках до виконавчого напису нотаріуса взагалі не міститься примірник кредитного договору.
Вважає виконавчий напис приватного нотаріуса таким, що вчинено з порушенням вимог чинного законодаства та судової практики по подібним правовідносинам Верховного Суду. Що підтверджується наступним.
При вчиненні виконавчого напису, приватний нотаріус не був обізнаний чи було отримано позивачем розрахунок заборгованості, в тому числі і інші фінансово- бухгалтерські документи, оскільки в нього відсутнє поштове рекомендоване повідомлення про вручення відповідних документів. Крім того нотаріусом не перевірено правильність виниклого боргу, та нарахованої заборгованості, не зазначено яким чином і на яку суму заборгованості нараховані відсотки, а тому такий розрахунок не є безспірним і ним такі обставини будуть оспростовуватись, що підтвердить викладені ним в позові аргументи та спростує безспірність розрахунку заборгованості наданий відповідачем нотаріусу. Приватним нотаріусом для вчинення виконавчого напису належним чином не здійснив перевірку наявності певних умов, за яких може бути вчинена зазначена нотаріальна дія, а також перевірка всіх пред'явлених для вчинення виконавчого напису документів, які підтверджують безспірність зазначеної заборгованості боржника перед стягувачем, оскільки боржник повинен бути повідомлений не менш ніж: за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, лише тоді зазначена заборгованість вважається безспірною.
Також звертає увагу суду на те, що нотаріуси не мають права вчиняти виконавчі написи на не посвідчених нотаріально договорах (рішення Київського Апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 та у Постанові КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку юкументів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
У зазначеній Постанові КМУ 662 було розширено перелік документів на підставі яких нотаріуси отримали можливість вчиняти виконавчі написи. До них додали і кредитні договори без нотаріального засвідчення. Так, банки та фінансові потанови мали можливість звернутися до нотаріуса з оригіналом кредитного договору, випискою по рахунку з відміткою, що борг не погашено і нотаріус міг вчиняти виконавчий напис. Проте, 22.02.2017 Київський апеляційний суд вирішив скасувати Постанову КМУ 662 в частині внесення вищевказаних змін. Таким чином, банки та інші фінансові установи не мають права вчиняти виконавчі написи на своїх кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.
Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за яким може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
З огляду на вказане вище позивач просив задовольнити його вимоги.
Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 17.11.2021 заява про забезпечення позову поверунта заявнику.
Ухвалою суду від 18.11.2021 позовну заяву залишено без руху.
29.11.2021 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткача Ю.А., до суду надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 18.11.2021.
29.11.2021 також від позивача надійшла заява про забезпечення позову, яку ухвалою Козятинського міськрайоного суду Вінницької області від 30.11.2021 задоволено.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 30.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача адвокат Ткач Ю.А. та позивач ОСОБА_1 не з'явились, хоча повідомлялись про розгляд справи засобами електронного зв'язку, довідки про доставку електронних листів містяться в матеріалах справи. Від представника позивача - адвоката Ткача Ю.А. надійшла заява, в якій він просив розгляд справи проводити у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.
У судове засідання представник ТОВ «Вердикт Капітал» не з'явився. 13.12.2021 ним були отримані копія позовної заяви з додатками, ухвали суду та судова повістка, що підтверджується наявною у справі розпискою. 09.03.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, вважає, що доводи позивача не заслуговують на увагу та спростовуються наступним.
З приводу виконавчого напису нотаріуса. Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України Про нотаріат, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Щодо безспірності заборгованості.
У відповідності до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4).
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Отже, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Крім того, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. не з'явився, повідомлявся засобами електронного зв'язку.
Третя особа, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. в судове засідання також не з'явилась, хоча повідомлялась про місце, дату та час слухання справи, про що свідчить поштове відправлення, що повернулось 20.04.2022 на адресу суду з судовою повісткою, яка міститься у конверті з копією позовної заяви із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», та довідки про доставку електронних листів.
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 12.06.2021 за № 77720 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення боргу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кредитним договором 621011393HPLS від 13.10.2011, укладеним з Акціонерним товариством «Альфа Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21.12.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ФЛЕКСІС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21.12.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заборгованість за кредитним договором 621011393HPLS від 13.10.2011.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В., 22.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67230737 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 13453,11 грн, а також про стягнення виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1345, 31 грн.
ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось з заявою за № 14967626 від 27.05.2021 до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. з вимогою вчинити виконавчий напис на кредитному договорі № 621011393HPLS від 13.10.2011, де боржником зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з випискою з особового рахунка № НОМЕР_1 , ТОВ «Вердикт Капітал» повідомив, що 13.10.2011 позичальнику ОСОБА_1 надано кредит згідно Кредитного договору № 621011393HPLS, станом на дату 24.05.2021 заборгованість за кредитним договором № 621011393HPLS від 13.10.2011 не погашена.
Відповідно до Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа -Банк» на укладання Договору банківське обслуговування фізичних осіб з видачею та обслуговуванням «Прибуткової картки з кредитом» від 13.10.2011, ОСОБА_1 надано кредит.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 08.09.2021 за № 14967626 направило приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку В.В. заяву про примусове виконання рішення.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
З моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 і до 10.12.2014 була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
Так, пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Таким чином до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу.
Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, а саме - 12.06.2021, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.
Як було зазначено вище, і це вбачається із копії кредитного договору № 621011393HPLS від 13.10.2011, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_1 , на підставі якого був вчинений виконавчий напис, вказаний документ нотаріально не засвідчений.
Таким чином, приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 12.06.2021 не врахувала тих обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі вже не чинні і повинна була відмовити Стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат». Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким кредитний договір № 621011393HPLS від 13.10.2011 не є.
Щодо безспірності заборгованості суд зазначає таке.
На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов'язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц, та постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. У випадку недотримання вищенаведеної процедури стягувачем або нотаріусом виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріус отримав від відвовідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв'язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості та суми відсотків, зазначені у написі, є безспірними.
Відповідачем не надано суду жодних документів, які б підтвердили факт подання таких документів нотаріусу.
Крім того, не доведено, що позивач отримував вимогу про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом вчинення виконавчого напису, або письмової вимоги про усунення порушень, а отже - він був позбавлений можливості надати будь-які пояснення чи аргументи на предмет наявності ознак безспірності заборгованості, яку визначено до стягнення у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.
Таким чином, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною.
Вказані обставини вказують на обгрунтованість позову, та наявність підстав визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Згідно із ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Отже, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позову та його задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
09.03.2022 від представника ТОВ "Вердикт Капітал" надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому він просить відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 7000 гривень.
Судом встановлено, що за змістом позову ОСОБА_1 вказав, що витрати, пов'язані з правничою допомогою складають 7000 грн, проте у прохальній частині позову він не просив такі кошти стягнути. Також судом встановлено, що на підтвердження витрат на правову допомоги позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги .
Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення таких коштів з відповідача.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст.ст. 15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 77720 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування позивачеві 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору за подання позову та 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 11.01.2023