Справа № 184/1992/22
Номер провадження 2/184/79/23
27 січня 2023 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
представника позивача - адвоката Шаврової Н.М.,
представника відповідача - Федько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Шаврова Наталія Михайлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування виконкому Покровської міської Дніпропетровської області, Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради в особі УССД, третя особа - Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «про скасування усиновлення», -
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, який уточнила, в якому просить скасувати усиновлення нею дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №57 від 08 лютого 2010 року, здійснений відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області, виключити з актового запису про народження відомості про мати та батька дитини та повернути дитині прізвище, ім'я та по-батькові, яку вона мала до усиновлення; рішення суду направити до Покровського відділу ДРАЦС у Нікопольському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для внесення відповідних змін до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №57 від 08 лютого 2010 року, відновити її попереднє прізвище, ім'я та по-батькові, виключити з актового запису про народження відомості про мати ОСОБА_1 та про батька дитини та передати дитину на опікування Органу опіки та піклування виконкому Покровської міської Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016 року (справа № 184/1635/16-ц) була задоволена її заява про усиновлення нею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Суд ухвалив: визнати заявницю її усиновлювачем, змінити прізвище, ім'я та по - батькові дитини на нове ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпро, матір'ю дитини зазначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Дніпропетровськ, громадянку України. Відомості про батьку дитини зазначити зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Дніпропетровська. Орджонікідзевському міському відділу ДРАЦС ГТУ юстиції у Дніпропетровської області внести відповідні змини до актового запису №57 від 08.02.2010 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання рішення суду Покровським відділом ДРАЦС у Нікопольському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в актовий запис про народження дівчинки були внесені зазначені в рішенні суду відповідні зміни, а саме було змінено прізвище, ім'я та по - батькові дитини на нове « ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпро. Матір'ю дитини зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Дніпропетровськ, громадянка України. Відомості про батька дитини були внесені зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Дніпропетровська». Після усиновлення дівчинки вона намагалася створити для неї теплу родинну атмосферу, приділяла багато часу її розвитку та вихованню, однак все виявилося марним. Ті негативні навички, які булі сформовані у дитини раніше, у тому числі за час проживання у батьків - опікунів, до сих пір керують поведінкою дитини, вона впроваджує їх у відносинах у новій родині. Зокрема після усиновлення вона почала виносити з дому дрібні речі, грошові кошти, з метою пошкодження підкладала до одягу та інших речей продукти харчування, різала речі. В її поведінки відразу почали проявлятися прояви викривленого розвитку цінностей, що не сприяло налагодженню стосунків між ними. Тому в 2016 році майже відразу після усиновлення вона разом з дитиною зверталася до психолога за допомогою з метою отримання необхідної психологічної допомоги в стосунках з дитиною і отримала необхідні рекомендації, але все виявилося теж марним. З жовтня 2020 року і до початку листопаду 2022 року вони проживали в м. Баку, де ОСОБА_7 відвідувала середню школу №27, де була учнем 6 класу. Однак вона не проявляла ніякого інтересу до навчання, пропускала уроки. Вона запевняла її у тому, що йде до школи, але займалася іншими справами. Зокрема, вона в Інтернеті створила 14 акаунтів, на яких викладала свої фотозображення на пів оголеному стані. Також за час їхнього проживання в м. Баку вона продовжила виносити з дому речі та грошові кошти, намагалася винести з дому усі її золоті вироби. Також вона здійснювала крадіжки з магазинів, що було зафіксовано на відео камеру, привела додому в якості подруги свою однокласнику, з якою вони разом вчиняли крадіжки. Протягом одного місяця вона винесла з дому значні грошові кошти, а саме 10 тисяч доларів США. Після чого змушена була звернутися до поліції для з'ясування питання щодо її зниклих грошових коштів. Усі її виховні стратегії виявилися не результативними, оскільки проти них у ОСОБА_7 йде підсвідомий та свідомий протест. В листопаді 2022 року вони повернулися з м. Баку в України, в м. Дніпро. В листопаді 2022 року після повернення в Україну вона звернулася до Комунального закладу «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» за наданням соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, який вона відвідувала разом з дитиною. В довідці Центу зазначається, що згідно результатів психологічного діагностування ОСОБА_4 , у неї деформована потреба в прив'язаності, викривлена цінність родинних стосунків, не сформовано чуйність, співчуття. Піклування про себе вона сприймає як даність, яку не слід цінувати. Вона має завищену самооцінку, сприймає себе самостійною та незалежною, впевнена в себе і в тому, що вона зможе самотужки досягти всього, чого бажає. Відповідно до висновку щодо результатів дослідження також зазначається, що таким чином спостерігаються прояви викривленого розвитку цінностей та морально етичної, емоційної сфери особистості, що не сприяє встановленню відносин між дівчинкою та нею. Між нею та ОСОБА_7 відсутні довірливі відносини в зв'язку з девіантною поведінкою дівчинки. Ті негативні навички, які були сформовані до її усиновлення ОСОБА_8 , керують поведінкою ОСОБА_7 , вона впроваджує їх у відносини в новій родині. Відповідно до вказаного висновку, спільне проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не дасть ніяких позитивних результатів ні для матері, ні для дитини. Психологічна несумісність буде поглиблювати дистрес матері та дезадаптацію дівчинки. Остаточний висновок практичного психолога та соціального педагога зазначеного Центру соціально-психологічної допомоги КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради» від 06.12.2022 року є таким: позитивний розвиток відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неможливий і подальше сумісне проживання може нести за собою шкідливі наслідки як для жінки, так і для дитини. Таким чином, між нею як усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання нею, як усиновлювачем своїх батьківських обов'язків, що відповідно до вимог ст. 238 СК України є підставою для скасування усиновлення. У зв'язку з тим, що подальше перебування дитини з нею у родинному зв'язку шкодить інтересам дитини, а також її інтересам, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явилась.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Шаврова Н.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явились, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив не надали. Разом з тим, на адресу суду органом зв'язку повернутий конверт з повідомленням та довідкою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.
Повноважний представник відповідача органу опіки та піклування Покровської міської ради - Федько Я.В. в судовому засіданні заперечувала проти позову та просить відмовити в задоволенні заяви позивача та її представника в повному обсязі. Надали відзив на позовну заяву і посилаються на те, що згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016р. заяву ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої дитини було задоволено. На підставі вищевказаного рішення та ухвали Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.10.2019р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано усиновлювачем малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. №905. Як вбачається з рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016р., ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 та перебувала на обліку кандидатів в усиновлювачі управління - служби у справах дітей Соборної районної у м. Дніпропетровську ради. Відповідно до п.103, 104, 105 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. №905, нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей, які проживають на території України, здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення дітьми вісімнадцяти років. Облік усиновлених дітей, які проживають за межами України, та нагляд за дотриманням їх прав здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України за дорученням МЗС до досягнення дітьми вісімнадцяти років. У разі усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини не проводиться. Служба у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини перевіряє умови її проживання та виховання, а в подальшому - один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років. Перевірка проводиться із збереженням таємниці усиновлення. За результатами перевірки складається звіт, в якому зазначаються відомості про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, стосунки в родині. Форма звіту про умови проживання та виховання усиновленої дитини, вимоги до його складення встановлюються Мінсоцполітики. Звіти зберігаються службою у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів протягом трьох років після досягнення дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються із складенням відповідного акта. Відомості про усиновлену дитину та інформація про результати нагляду за умовами її проживання і виховання заносяться до Книги обліку усиновлених дітей, за умовами проживання і виховання яких здійснюється нагляд, яка ведеться за формою згідно з додатком 12. У разі виявлення фактів порушення прав дитини служба у справах дітей протягом місяця вживає заходів щодо їх усунення. Якщо протягом місяця не вдається усунути причини, що призводять до порушення прав дитини, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради за клопотанням служби у справах дітей звертається до суду з позовом про скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним або позбавлення усиновлювачів батьківських прав. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведені вище норми законодавства саме і визначають порядок дій та спосіб здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення дітьми 18 років.
Повноважний представник відповідача - Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради в особі УССД в судове засідання не з'явився, надав висновок, згідно якого вважає за доцільне скасувати усиновлення ОСОБА_1 дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаються на те, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016р. по цивільній справі №184/1635/16-ц заяву ОСОБА_1 про усиновлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (після усиновлення - ОСОБА_4 ) було задоволено. 26.12.2022р. управлінням-службою у справах дітей був здійснений вихід за адресою проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання дитини хороші, є меблі, побутова техніка, одяг, засоби гігієни, продукти харчування. Під час виходу була проведена бесіда з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , з'ясовано, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 конфліктні відносини, відсутня повага один до одного та розуміння, проживати разом вони не бажають. 16.01.2023р. ОСОБА_11 в управлінні-службі у справах дітей написала пояснення, у якому зазначила, що їй відомо про розгляд в суді справи про скасування усиновлення, подальшого проживання з ОСОБА_1 не бажає. Відповідно до довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 06.12.2022р. №60, рекомендовано «сумісне проживання ОСОБА_1 та усиновленої дитини, ОСОБА_4 набуло негативного змісту і є необхідність розглянути питання про розусиновлення дитини». Між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 відсутні довірливі відносини у зв'язку з девіантною поведінкою дівчинки. Ті негативні навички, які були сформовані до її усиновлення ОСОБА_1 , керують поведінкою ОСОБА_7 , вона впроваджує їх у відносини в новій родині. Виховні стратегії ОСОБА_1 виявляються не результативними, оскільки проти них у ОСОБА_7 йде підсвідомий і свідомий протест. Спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_7 не дасть ніяких позитивних результатів ні для матері, ні для дитини. Психологічна несумісність буде поглиблювати дистрес матері та дезадаптацію дівчинки. Таким чином, вищезазначене дозволяє стверджувати, що позитивний розвиток відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 неможливий і подальше сумісне проживання може нести за собою шкідливі наслідки як для жінки, так і для дитини. 19.01.2023р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 повідомила, що бажає скасувати усиновлення щодо дитини ОСОБА_4 . ОСОБА_11 , повідомила, що не бажає проживати з ОСОБА_1 .
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016р. (справа №184/1635/16-ц, номер провадження 2-о/184/39/16), заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської Дніпропетровської області, Орджонікідзевський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про усиновлення малолітньої дитини - задоволено. На підставі вищевказаного рішення та ухвали Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.10.2019р. (справа №184/1635/16-ц), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано усиновлювачем малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Змінено прізвище, ім'я та по-батькові, місце народження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Орджонікідзе (м. Покров) Дніпропетровської області на нове « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Дніпропетровськ (м. Дніпро)». Матір'ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Дніпропетровськ, громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ». Відомості про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч.1 ст.135 СК України в Книзі реєстрації народжень в графі «Відомості про батька» проведено за прізвищем та громадянством матері « ОСОБА_12 , громадян України, а ім'я та по-батькові батька дитини записати за її ( ОСОБА_1 ) вказівкою і вказати таке його власне ім'я та по батькові « ОСОБА_13 » (а.с.9-10).
Відповідно до свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками вказані: батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_1 а (а.с.8).
Згідно довідки Комунального закладу «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради №60 від 06.12.2022р., до Центру звернулася ОСОБА_1 у зв'язку із складними життєвими обставинами, що склалися в результаті усиновлення дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі слів ОСОБА_14 , вона знаходиться на даний час у стресовому стані, є прояви депресії та симптоми психосоматичного розладу (втрата апетиту, поганий сон, розсіяна увага). 05.12.2022 року ОСОБА_1 було поставлено діагноз «гіпертонічна хвороба II ст. 3 ст., кризовий перебіг». Психоемоційний контакт з дитиною ОСОБА_9 деформовано, є відчуття непереборних труднощів у спілкуванні та виховному процесі. 05.12.2022 року з ОСОБА_1 був укладений договір на надання соціально-психологічних послуг в режимі денного стаціонару. Центром була проведена наступна соціально-психологічна робота: діагностичне інтерв'ю, психологічне діагностування ОСОБА_1 (методиками «Самооцінка психічних станів» ОСОБА_15 , визначення стилю поведінки в конфлікті, методика А.Ассингера «Оцінка агресивності у відносинах», методика діагностики самооцінки та впевненості у собі в критичних ситуаціях, методика визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса-Рагі, методика діфференціальної діагностики депресивних станів В.А.Жмурова, тест-опитувальник «Ознаки та симптоми посттравматичних стресових розладів», методика батьківського ставлення «PARI», Стиль батьківського спілкування) та психологічне діагностування психоемоційного стану дитини ОСОБА_4 (діагностичне інтерв'ю, проекційними методиками «Неіснуюча тварина», методика «Незакінчені речення», «Моя родина», «Гніздо та його мешканці»). Згідно результатів психологічного діагностування виявлено, що ОСОБА_1 має наступний психоемоційний стан та індивідуально-психологічні особливості: підвищений рівень тривожності та фрустрації, ознаки стресу, симптоми посттравматичного стресового розладу (поверхневий, неспокійний сон, відчуття відчуженості щодо дитини, емоційне вигоряння, постійна настороженість, почуття недовіри та почуття безвиході в зв'язку з девіантною (крадіжки, систематична брехня, спілкування з особами, що мають асоціальну поведінку) поведінкою дитини, яку сама дитина в діагностичному інтерв'ю підтверджує). Ситуація, в якій знаходиться ОСОБА_1 , є стресогенною та набула ознак деструктивного стресу (дистрес). Якщо дистрес буде продовжуватися, це призведе до порушення особистісного психічного функціонування, а саме - надмірна збудливість, агресивність як прояв психологічного захисту, вегето-соматичні прояви, висока виснаженість, нав'язливі думки, як наслідок панічні атаки (як ознаки межового розладу особистості). Рівень батьківського потенціалу ОСОБА_1 щодо усиновленої дитини - на даний час знижено, емоційний зв'язок з дитиною характеризується емоційною холодністю, відсторонений, немає психологічної сумісності, наявне емоційне вигоряння матері ОСОБА_1 . Згідно з результатів психологічного діагностування ОСОБА_4 виявлено, що психоемоційний стан дівчинки на даний час наступний: рівень тривожності та фрустрації - середній, рівень агресивності та ригидності високий, є прояви девіантної поведінки (крадіжки у матері, брехня та ін.). Згідно результатів психологічного діагностування, включеного та відстороненого спостереження, у ОСОБА_7 деформована потреба в прив'язаності, викривлена цінність родинних стосунків, несформовано емпатичні якості - чуйність, співчуття, в свідомості присутні рентні установки - піклування про ОСОБА_7 сприймається нею як даність, яку не слід цінувати. ОСОБА_7 має завищену самооцінку, сприймає себе самостійною та незалежною, впевнена в собі і в тому, що вона зможе самотужки досягти всього, чого бажає. Тобто спостерігаються прояви викривленого розвитку ціннісної та мораль-етичної, емоційної сфери особистості, що не сприяє встановленню відносин між дівчинкою та ОСОБА_1 . Між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 відсутні довірливі відносини в зв'язку з девіантною поведінкою дівчинки. Ті негативні навички, які були сформовані до її усиновлення ОСОБА_1 , керують поведінкою ОСОБА_7 , вона впроваджує їх у відносини в новій родині. Виховні стратегії ОСОБА_1 виявляються нерезультативними, оскільки проти них у ОСОБА_7 йде підсвідомий і свідомий протест. Спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_7 не дасть ніяких позитивних результатів ні для матері, ні для дитини. Психологічна несумісність буде поглиблювати дистрес матері та дезадаптацію дівчинки. Таким чином, вищезазначене дозволяє стверджувати, що позитивний розвиток відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 неможливий і подальше сумісне проживання може нести за собою шкідливі наслідки як для жінки, так і для дитини (а.с.11-14).
Згідно висновку Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради №5/6-2 від 23.01.2023 року, яким встановлено, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016р. по цивільній справі №184/1635/16-ц заяву ОСОБА_1 про усиновлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (після усиновлення - ОСОБА_4 ) було задоволено. 26.12.2022р. управлінням-службою у справах дітей був здійснений вихід за адресою проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання дитини хороші, є меблі, побутова техніка, одяг, засоби гігієни, продукти харчування. Під час виходу була проведена бесіда з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , з'ясовано, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 конфліктні відносини, відсутня повага один до одного та розуміння, проживати разом вони не бажають. 16.01.2023р. ОСОБА_11 в управлінні-службі у справах дітей написала пояснення, у якому зазначила, що їй відомо про розгляд в суді справи про скасування усиновлення, подальшого проживання з ОСОБА_1 не бажає. Відповідно до довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 06.12.2022р. №60, рекомендовано «сумісне проживання ОСОБА_1 та усиновленої дитини, ОСОБА_4 набуло негативного змісту і є необхідність розглянути питання про розусиновлення дитини». Між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 відсутні довірливі відносини у зв'язку з девіантною поведінкою дівчинки. Ті негативні навички, які були сформовані до її усиновлення ОСОБА_1 , керують поведінкою ОСОБА_7 , вона впроваджує їх у відносини в новій родині. Виховні стратегії ОСОБА_1 виявляються не результативними, оскільки проти них у ОСОБА_7 йде підсвідомий і свідомий протест. Спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_7 не дасть ніяких позитивних результатів ні для матері, ні для дитини. Психологічна несумісність буде поглиблювати дистрес матері та дезадаптацію дівчинки. Таким чином, вищезазначене дозволяє стверджувати, що позитивний розвиток відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 неможливий і подальше сумісне проживання може нести за собою шкідливі наслідки як для жінки, так і для дитини. 19.01.2023р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 повідомила, що бажає скасувати усиновлення щодо дитини ОСОБА_4 . ОСОБА_11 , повідомила, що не бажає проживати з ОСОБА_1 . Вважають за доцільне скасувати усиновлення ОСОБА_1 дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За змістом ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Статтею 207 Сімейного кодексу України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст.282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно з ч.ч.3-5 ст.232 СК України, з моменту усиновлення виникають взаємні особисті «майнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, онуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням, всиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення падає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Відповідно до ст. 238 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.
Відповідно до вимог ст.239 СК України у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами, відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням..
В порядку ст.241 цього кодексу державний орган реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини на підставі рішення суду про скасування усиновлення вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", усиновлення може бути скасоване, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною незалежно від його волі склалися стосунки, які роблять неможливим виконання ним своїх батьківських обов'язків.
Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім'ї усиновлювача та інших обставин, що негативно впливають на емоційний стан дитини.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, яка ратифікована Законом №3017-VI від 15 лютого 2011 року із застереженням та заявою, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведеними доказами доведено і об'єктивно підтверджено факт того, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків, а тому позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування. А тому суд вважає, що в інтересах дитини слід передати її Органу опіки та піклування Покровської міської ради для подальшого вирішення питання щодо поміщення в спеціалізовані заклади або в прийомну сім'ю.
Суд дає критичну оцінку доводам відповідача - органу опіки та піклування Покровської міської ради щодо невизнання позовних вимог позивача та її представника, оскільки вони є голослівними, безпідставними та нічим не підтвердженими і спростовуються стабільними поясненнями представника позивача, наданими нею письмовими належними та достовірними доказами, матеріалами справи в їх сукупності.
За таких обставин суд приходить до законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 238-241 СК України, ст. ст. 12, 13, 80, 89, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Шаврова Наталія Михайлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування виконкому Покровської міської Дніпропетровської області, Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради в особі УССД, третя особа - Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «про скасування усиновлення» - задовольнити.
Скасувати усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №57 від 08 лютого 2010 року, здійснений відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області, виключити з актового запису про народження відомості про мати та батька дитини та повернути дитині прізвище, ім'я та по-батькові, яку вона мала до усиновлення.
Рішення суду направити до Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відповідних змін до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №57 від 08 лютого 2010 року, відновити її попереднє прізвище, ім'я та по-батькові, виключити з актового запису про народження відомості про мати ОСОБА_1 та про батька дитини та передати дитину на опікування Органу опіки та піклування виконкому Покровської міської Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 27.01.2023р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш