Справа № 587/174/23
30 січня 2023 року суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши матеріали які надійшли від інспектора СЮП Сумського РУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мена Чернігівської області, непрацюючої, без реєстрації, мешканки АДРЕСА_1 ,паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.09.2019 року, орган що видав 5926,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
24.01.2023 року до Сумського районного суду Сумської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона складу правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 865219 від 18.01.2023 року встановлено, що у період часу з 12 по 17 годину 16.01.2023 року ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , не виконувала обов'язки щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , 2013 року народження, так як зловживала алкогольними напоями та не здійснювала належний догляд за дитиною, не піклувалася про його життя та здоров'я, чим своїми діями порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Жодних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 суду не надано. До протоколу про адміністративне правопорушення додано лише копію паспорта, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження належним чином не завірені, та копії письмових пояснень ОСОБА_3 та самої ОСОБА_4 , які є майже не читабельними та не завірені належним чином.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю.
А тому, керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М.Черних