Справа № 592/1019/23
Провадження № 3/592/402/23
30 січня 2023 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап Марина Миколаївна, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 770939 від 07.01.2023 ОСОБА_1 ставиться за провину те, що 07.01.2023 о 19 год. 24 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , пасинок ОСОБА_1 відносно вітчима ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство, а саме ображав, кричав, нецензурно висловлювався, погрожував фізичною розправою, чим спричинив психологічний тиск.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2022 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
ОСОБА_1 суду пояснив, що 07.01.2023 все було ідентично, як і 22.12.202. Вони разом з вітчимом вдома вживали алкогольні напої і між ними знову виникла сварка в ході якої вони кричали один на одного та виражались нецензурною лайкою.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
У розумінні статей 8, 256, 283 КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. За наслідком розгляду протоколу суд має право прийняти одне із рішень, передбачених статті 284 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Частина 2 статті 173 - 2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) надані наступні визначення:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону);
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону).
Крім того, Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Отже домашнє насильство, це один з різновидів насильства, яке характеризується тим, що вчиняється близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки (кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські) та які пов'язані між собою.
Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, крайнє загострення суперечностей, що призводить.
Судом встановлено наступні обставини.
З дослідженої у судовому засіданні електронної картки 102 з «Інформаційного порталу Національної поліції України» вбачається, що 07.01.2023 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 19 год. 23 хв. пасинок поводить себе неадекватно, забрав гаманець, вчиняє сварку, відбувається не вперше. Заявник - ОСОБА_2 .
У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.01.2023 ОСОБА_2 зазначив, що в цей день о 19 год. 24 хв. ОСОБА_1 відносно нього вчинив домашнє насильство, а саме ображав, кричав, нецензурно висловлювався, погрожував фізичною розправою. Просив притягнути до адміністративної відповідальності.
У письмових поясненнях від 07.01.2023 ОСОБА_2 зазначив, що пасинок перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння почав сварку, в ході якої він його ображав, кричав, нецензурно висловлювався та погрожував фізичною розправою.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що син з чоловіком починаючи з 18.12.2022 впродовж місяця разом вдома вживали алкогольні напої. 07.01.2023 під час вживання алкогольних напоїв між ними виник конфлікт під час якого вони один на одного виражались нецензурною лайкою. Зазначила, що син часто п'є. Її чоловік коли вип'є становиться агресивним, не може також промовчати. Чоловік викликав поліцію через конфлікт, не хоче, щоб син проживав з ними.
Інших доказів до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
За протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться за провину вчинення відносно ОСОБА_2 домашнього насильства у формі умисних дій психологічного характеру, які полягали у ображанні, висловлюванні нецензурною лайкою, погрожз фізичною розправою.
Хоча законодавцем до психологічного насильства як форми домашнього насильства включено словесні образи, самі по собі нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
До протоколу не додано доказів на підтвердження того, що саме ображання нецензурною лайкою викликали у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За встановлених обставин факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті під час сумісного вживання алкогольних напоїв свідчить про наявність конфлікту між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та не підтверджує факту вчинення домашнього насильства.
Проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та винність особи в його вчиненні, зокрема матеріалами справи не підтверджено вчинення ОСОБА_1 умисних дій психологічного характеру, щодо ОСОБА_2 , які б підпадали під ознаки психологічного насильства в сім'ї за обставинами викладеними у протоколі.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, оскільки будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП матеріали справи не містять, то вважаю за необхідне на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити відносно нього провадження у справі.
Керуючись частиною 2 статті 173-2, пунктом 1 статті 247, пунктом 3 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М. Косолап