Справа № 522/14484/22
№ 3/522/1503/23
24 січня 2023 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лонський І.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з 2 взводу 7 роти 1 батальйону управління патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №098333 від 03.10.2022 року, 03.10.2022 року о 23.40 годин в м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 47, ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Tucson д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газаналізатора Alkotest та від проходження у медичному закладі, відмовився.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 провину не визнав та пояснив, що він не керував транспортним засобом, а за кермом сиділа його дружина - ОСОБА_2 , яка перепаковувала автомобіль, а він сидів на задньому сидінні. Коли до них під'їхала поліція, він вийшов щоб надати документи на автомобіль, оскільки є власником. При цьому відеозйомка одразу не здійснювалась.
Допитна у якості свідка ОСОБА_2 пояснила суду, що вона 03.10.2022 року біля 23.40 годин в м. Одеса по вул. Фонтанська дорога, 47 перепарковувала разом із чоловіком - ОСОБА_1 їх автомобіль Hyundai Tucson д/з НОМЕР_1 . Після чого їх зупинили патрульні поліції. Її чоловік вийшов працівникам назустріч, а вона пересіла до дитини. Відеофіксація зупинки автомобіля не здійснювалась. Проводити відеофіксацію розпочали лише тоді, коли приїхав інший патрульний автомобіль. Потім на її чоловіка склали протокол про адміністративне правопорушення, хоча він і не керував автомобілем.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши їх наявними доказами, суд приходить до наступного.
Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАп, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 03.10.2022 року о 23.40 годин в м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 47, ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Tucson д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газаналізатора Alkotest та від проходження у медичному закладі, відмовився.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №098333 від 03.10.2022 року, працівниками патрульної поліції порушено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, в порушення ст. 268 КУпАП з даного відеозапису не вбачається, що патрульними поліцейськими роз'яснялися права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Також на самому відеозаписі відсутня фіксація власне моменту зупинки транспортного засобу та перебування ОСОБА_1 за його кермом на момент зупинки. Окрім того, вищевказаний відеозапис на компакт-диску, наданому в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення, містить файли відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зі змісту яких вбачається, що відеозапис неодноразово переривався.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
У даній ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишають місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Отже, сам факт знаходження ОСОБА_1 у автомобілі не є доказом керування автомобілем, відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зобов'язаний забезпечити повний, об'єктивний та справедливий розгляд справи, надати відповіді на всі аргументи, доводи та заперечення учасників справи. Такі ж вимоги передбачені ст.245 КУпАП.
Відсутність у справі достатніх відомостей не надає можливість забезпечити розгляд справи з дотриманням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.245 КУпАП та надати відповіді на всі доводи апеляційної скарги.
В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Провадження у справі має відповідати критеріям справедливості, та виключати сумніви в об'єктивності доказів, які мають відповідати критеріям достовірності та дотримання порядку їх збирання.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки суд з власної ініціативи збирати докази не вправі, так само уточнювати чи змінювати фабулу правопорушення, зазначену в протоколі, при оцінювані зібраних за справою доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні.
Суду не надані належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а отже суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає за необхідне адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 251, 252, 283, 284, 247 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Одеської області.
Суддя І.В. Лонський