Справа № 752/20058/20
Провадження № 2-а/752/47/23
Іменем України
05.01.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі судді Мазура Ю.Ю., за участю секретаря Луценко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора молодшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Романченко Любові Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3233786 від 04.10.2020, винесену молодшим лейтенантом поліції, інспектором 1 батальйону 3 роти Романченко Л.С.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.10.2020 приблизно о 10 год. в районі буд. 7 на бул. Лесі Українки у м. Києві рухаючись на автомобілі «Toyota Camri», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 був зупинений працівниками національної поліції. Інспектор молодший лейтенант поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Романченко Любов Сергіївна без будь-яких пояснень почала вимагати надати для огляду оригінал полісу на підтвердження укладення договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У відповідь позивач повідомив, що з квітня 2019 водії не зобов'язані зберігати в автомобілі саме друковану форму полісу, достатньо візуально його пред'явити на будь-якому електронному носії, або послатись на його наявність у відповідному реєстрі Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ). Позивач звернув увагу поліцейського, що поліс на це авто є діючим, про що у вищезазначеному реєстрі МТСБУ, є відповідне підтвердження. Однак, працівник поліції розглянув адміністративну справу та виніс постанову серія ЕАМ № 3233786, у відповідності до якої на позивача накладено штраф у розмірі 425 грн.
Враховуючи викладене просить визнати протиправною постанову серії ЕАМ № 3233786 від 04.10.2020 та скасувати її.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.12.2020, у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
У встановлений ухвалою строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що викладені позивачем в позовній заяві твердження не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними та необгрутнованими. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України, встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України, критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України, принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Встановлено, що 04.10.2020 Інспектором молодшим лейтенантом поліції Управління патрульної поліції у м. Києві 1 батальйону 3 роти Романченко Любов'ю Сергіївною відносно позивача винесено постанову серії ЕАМ № 3233786 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 01.02.2018 власником транспортного засобу «Toyota Camri», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
У серпні 2020 вищевказаний автомобіль було відчужено на користь ТОВ «Нова Менеджмент» після чого державна реєстрація автомобіля «Toyota Camri», державний номер НОМЕР_1 була зафіксована у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.08.20.
Як вбачається з полісу ОСЦПВВНТЗ № 151109292, наданого позивачем, страховиком «Toyota Camri», державний номер НОМЕР_4 являється ТДВ СК «Альфа-Гарант», страхувальником є ОСОБА_3 , поліс дійсний з 24.10.2019 по 23.10.2020 включно.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Згідно з нормами статті 14 Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-ХІІ) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС.
Тобто, позивач, як водій, який має посвідчення водія, відповідно до п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Правил учасники дорожнього руху, зобов'язаний знати та виконувати ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП, посадовими особами національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу.
Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП та Інструкцією передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Очевидних доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Стаття 278 КУпАП, передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП, передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки, зокрема не пред'явив посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 2.4. Правил дорожнього руху передбачає, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. Правил дорожнього руху. У п. 2.1. (а) зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 2.1. (б) реєстраційний документ на транспортний засіб; 2.1. (г) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.4. (а) ПДР закріплено, що на вимогу поліцейського водій повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.
Вказані нормативно-правові акти були проаналізовані Вищим адміністративним судом України при розгляді касаційної скарги по справі К/800/9435/17 (К/800/13010/17) та зроблено наступний правовий висновок, який полягає в тому, що на вимогу поліцейського водій транспортного засобу зобов'язаний пред'явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, а не виконання свого обов'язку та не пред'явлення для перевірки вищевказаних документів, вказує на правомірність винесеної постанови інспектором про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки подальше не виконання вимоги інспектора патрульної поліції щодо пред'явлення вищевказаних не виключає адміністративну відповідальність за дії позивача, якими він вже вчинив склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею ст. 251 КУпАП, передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що з квітня 2019 водії не зобов'язані зберігати в автомобілі саме друковану форму полісу, достатньо візуально його пред'явити на будь-якому електронному носії, або послатись на його наявність у відповідному реєстрі Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ).
При цьому відповідач у своєму поясненні зазначає, що поліс ОСЦПВВНТЗ позивачем на транспортний засіб «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 пред'явлений не був, відтак можливості перевірити наявність чинного полісу ОСЦПВВНТЗ по WIN-коду інспектор не мав, адже для того, щоб звірити WIN-код полісу ОСЦПВВНТЗ, необхідно такий поліс пред'явити. Крім того, позивач зауважив, що поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 151109292 від 24.10.19 був укладений відповідно автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 .
На сайті Моторно-транспортного бюро неможливо перевірити поліс ОСЦПВВНТЗ по WIN-коду, що підтверджується витягом із сайту МТСБУ. Наявність чинного полісу ОСЦПВВНТЗ можна перевірити тільки по державному номерному знаку та номеру страхового полісу. Оскільки такий поліс пред'явлений водієм не був, відповідно інспектор був унеможливлений здійснити такі дії.
Статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Згідно ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Очевидних доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Зі змісту зазначених норм можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Позивачем не надано суду належним та допустимих доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення.
Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд вважає правомірними дії відповідача, а постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності законною.
Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора молодшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Романченко Любові Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур