Справа №712/6854/22
Провадження №1-кп/712/319/23
30 січня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі об'єднане кримінальне провадження за №12022250310001328 від 09.07.2022, №12022250310001389 від 14.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_5 , в якому він просить проводити судове засідання біля захисника, а не в клітці.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав клопотання та зазначив, що тримання його в огорожі зі скла порушує його права та є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Прокурори вирішення клопотання обвинуваченого покладають на розсуд суду.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.
Згідно з ч.3 ст.318 КПК України судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.
Відповідно до ч.2 ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
До обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2022 до 24 лютого 2023 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою завжди пов'язаний з обмеженням основних прав та свобод людини та громадянина, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, серед яких свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, недоторканість особи.
Відповідно до п.11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 №613/785/5/30/29/67/68 (далі - Інструкція), у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.
В пункті 27 Інструкції зазначено, що за розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється.
Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, під час проведення судового засідання не в загородженні.
Крім того, головуючий не наділений правом дозволу перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці - загородженні.
Згідно вимог п.3.16. наказу МВС від 20.01.2005 №60 дск (зі змінами), у залі судового засідання підсудні (обвинувачені) особи розміщуються за стаціонарним металевим загородженням або загородженням з органічного скла на лавах.
Вирішуючи дане клопотання, суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Ярослав Бєлоусов проти Росії» від 04 жовтня 2016 року, «Марія Альохіна проти Росії» від 17 липня 2018 року, «Свинаренко та Сляднєв проти Росії» від 17 липня 2014 року, у яких Європейський суд з прав людини у контексті заходів щодо забезпечення судового засідання наголосив, що утримання особи в металевій клітці суперечить статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод враховуючи її принижуючу природу. Однак, розміщення обвинувачених або підсудних за скляними перегородками або в скляних кабінах само по собі не включає елемент приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості.
Суд також враховує, що усі загородження, в яких знаходяться обвинувачені, запобіжний захід стосовно яких обраний у виді тримання під вартою, відповідають вимогам ДБН та надають можливість обвинуваченому ефективно використовувати свої права, зокрема право на захист, спілкування з захисником та іншими учасниками кримінального провадження.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , який утримується під вартою, проводиться у залі судових засідань, що обладнаний скляною кабіною, де перебуває обвинувачений один, останній має достатньо місця для того, щоб розкласти документи та робити необхідні нотатки, вид і форма скляної кабіни є такою, що дозволяє обвинуваченому безперешкодно спілкуватись із учасниками судового засідання, передавати документи суду, працівники конвою не перешкоджають можливості спілкування обвинуваченого.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що перебування обвинуваченого на лаві в спеціально обладнаному місці в залі судових засідань не порушує права та свободи обвинуваченого, є необхідним та пропорційним заходом безпеки, відповідає вимогам закону, а також не впливає негативно на справедливість судового розгляду.
За таких обставин, заява обвинуваченого ОСОБА_5 про надання йому дозволу перебувати в залі судових засідань поза межами скляного боксу є необґрунтованою, і такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.1-29, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про надання йому дозволу перебувати в залі судових засідань поза межами скляного боксу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1