Справа № 183/754/23
№ 1-кс/183/377/23
26 січня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000347 від 23.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розкішне, Лутугінського району, Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, зарахованого 07 липня 2006 року на військову службу до Служби зовнішньої розвідки України на посаду оперативного шофера, у військовому званні «старший прапорщик», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 і, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5
23 січня 2023 року слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000347 від 23.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
Одночасно слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000347 від 23.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що з 07 липня 2006 року ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 10 липня 2012 року № 441 - ос, старший прапорщик ОСОБА_4 призначений на посаду оперативного шофера 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України.
На підставі наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 22 квітня 2015 року №012 місце дислокації 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України є м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Згідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 17 квітня 2015 року №198 - ос, старший прапорщик ОСОБА_4 виведений у розпорядження директору 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України.
Проходячи військову службу, старший прапорщик ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 65 Конституції України, Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України», положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України, затвердженого Указом Президента України від 17 липня 2006 року №619, повинен був неухильно дотримуватися Конституції України, Законів України, підзаконних нормативно-правових актів України, захищати Вітчизну, незалежність, територіальну цілісність України, проходити військову службу, шанувати її державні символи, вживати заходів з метою протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України.
Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 14 квітня 2014 року на сході України розпочата антитерористична операція (далі АТО) «комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності».
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 до антитерористичної операції були залучені сили СБУ, СЗРУ, МВС, підрозділи Міністерства оборони та Прикордонної служби, а також центральні та місцеві органи влади.
Переліком, який затверджений розпорядженням № 1053[114] Кабінету Міністрів України, визначений район проведення антитерористичної операції.
Разом з тим, старший прапорщик ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді ухилення від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, з метою ухилитися від військової служби , в умовах особливого періоду 6 березня 2015 року не з'явився вчасно на службу з 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України АДРЕСА_1 до 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України м. Сєвєродонецька Луганської області, який передислокувався у зв'язку із тимчасовою окупацією території незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР», перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, залишаючись на тимчасово окупованій території незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР» чим фактично - протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обов'язки не виконував, не приймаючи мір для повернення до 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України в АДРЕСА_2 .
При цьому, як зазначено вище, поважних причин для не з'явлення на службу старший прапорщик ОСОБА_4 не мав, в тому числі хворобою, що перешкоджала його пересуванню не хворів, перешкод для прибуття до 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не мав. При цьому, товариші по службі ОСОБА_4 виїхали з м. Луганська на підконтрольну українській владі територію України для подальшого проходження військової служби.
Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_4 підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді оперативного шофера 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України, діючи з метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду 6 березня 2015 року не з'явився вчасно на службу до 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України АДРЕСА_1 до 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України АДРЕСА_2 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України - не з'явлення на службу з метою ухилитися від військової служби військовослужбовцем в умовах особливого періоду.
За зазначеним фактом 23.11.2015 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000347 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
21 грудня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України - нез'явлення на службуз метою ухилитися від військової служби військовослужбовцем в умовах особливого періоду.
Копія повідомлення про підозру згідно вимог ст. 278 КПК України, була спрямована командиру військової частини де останній проходив військову службу, а також за місцем реєстрації останнього.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, підтверджуються зібраними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, зазначений злочин віднесено до тяжких злочинів
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме того що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, скоїти інше кримінальне правопорушення.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 на виклики до органу досудового розслідування не з'являється, про реальне місце свого мешкання слідчому та прокурору не повідомляє, також, не повідомляє слідчому та прокурору свій особистий номер телефону, за яким з останнім можливо зв'язатись.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 до місця проходження військової служби не з'являвся.
Відповідно до рапорту офіцера відділення охорони, ППС, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_4 лінію розмежування станом на день подання клопотання не перетинав, та на підконтрольній території не перебуває.
Згідно наданої інформації з Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_4 лінію розмежування, та Державний кордон України за період вказаний в описовій частині цього клопотання не перетинав, та на підконтрольній Українській владі території не перебуває.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
-переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що військовослужбовець підозрюється у вчиненні злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
-вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний був військовослужбовцем, йому відомі місця дислокації військових частин ЗСУ, відома структура, види та чисельність військових частин та військовослужбовців ЗСУ, є обґрунтована ймовірність вважати, що вказаний військовослужбовець може займатись колабораційною діяльністю, свої знання та навички використовувати проти інтересів України, а також приймати участь у збройній агресії проти України на стороні країни агресора, адже до сьогодні він не з'явився ні до правоохоронних органів, ні до місця служби.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Вручити ОСОБА_4 копії клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність його застосування не надалось можливим у зв'язку із тим, що місцезнаходження ОСОБА_4 органу досудового розслідування не відоме.
Таким чином існують обставини зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування.
У зв'язку з наведеним, з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий, посилаючись на норми ст. ст. 36, 131, 132, 177, 188, 189 КПК України, просив суд:
-надати дозвіл на затримання підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
-доручити затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою співробітникам Другого оперативного відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, посилався на підстави звернення до суду, викладені в клопотанні, просив його задовольнити.
Суд, дослідивши клопотання, надані письмові докази, доходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, з нижченаведеного.
На підставі ст. 188 КПК України,
1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Статтею 189 КПК України визначено, що:
1. Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
2. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
3. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
4. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання судом встановлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
23.11.2015 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000347 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України з фабулою: 06 березня 2015 року оперативний шофер УСБУ в Луганській області старший прапорщик ОСОБА_4 з метою ухилитися від військової служби, не прибув на службу в умовах особливого періоду.
21 грудня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України - нез'явлення на службуз метою ухилитися від військової служби військовослужбовцем в умовах особливого періоду.
Копія повідомлення про підозру згідно вимог ст. 278 КПК України, була спрямована командиру військової частини де останній проходив військову службу, а також за місцем реєстрації останнього.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, підтверджуються зібраними матеріалами:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який показав, що в березні 2015 року він особисто подзвонив по «СКАЙПУ» ОСОБА_4 і довів йому вказівку керівництва 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України, про необхідність прибуття на контрольовану територію України у зв'язку із передислокацією 13 відділу 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України, на дане питання ОСОБА_4 відповів, що проходити військову службу надалі він не має наміру, прибувати на підконтрольну територію України не має можливості і що хоче звільнитись з військової служби за власним бажанням;
-повідомленням Служби зовнішньої розвідки України про вчинення кримінального правопорушення;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, зазначений злочин віднесено до тяжких злочинів
Суд вважає доведеними слідчим ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме,
-можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що військовослужбовець підозрюється у вчиненні злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
-можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваному відомі місця дислокації військових частин ЗСУ, структура, види та чисельність військових частин та військовослужбовців ЗСУ.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваної з метою приводу.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000347 від 23.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доручити затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою співробітникам Другого оперативного відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала діє до 26 липня 2023 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 14:30 год. 26 січня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1