Справа №295/7635/22
Категорія 68
2/295/205/23
10.01.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі
Головуючого судді Воробйової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Коцюби О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.09.2003 міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис №1487.
В обґрунтування вимог вказано, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сімейне життя сторін не склалося, кожен з подружжя має різні погляди на шлюб та сім'ю, між ними зникли почуття, які мають бути між подружжям, тому збереження сім'ї суперечить інтересам сторін та інтересам їхніх дітей. Позивач вказує, що не хоче, щоб діти були свідками негативних відносин між батьками.
У позові вказано, що сторони спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, примирення між ними не можливе. Спору щодо визначення місця проживання дітей на час подачі позову про розірвання шлюбу між сторонами не має.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
05.12.2022 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказала, що вона заперечує проти позовних вимог позивача, оскільки підстави для розірвання шлюбу, на які посилається позивач у позові, є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Зазначила, що бажає зберегти сім'ю та вважає за можливе відновити шлюбні стосунки з чоловіком, у зв'язку з чим просила надати час для примирення, строком на шість місяців.
05.01.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем зазначено, що відповідачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували обставини, які наведені у відзиві. Заперечуючи проти розірвання шлюбу та надання строку для примирення, позивач розцінює як спробу затягнути процес, оскільки з липня 2022 року сторони не досягли прогресу в збереженні шлюбу, а ситуація стала ще гіршою.
09.01.2023 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що остання заперечує проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, оскільки останні є не обґрунтованими, такими що суперечать положенням чинного процесуального законодавства та положенням чинного Сімейного кодексу України. Відтак, просила надати строк для примирення та вирішити спір по суті, встановити дійсні причини та обставини розірвання шлюбу.
Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, 09.02.2022 та 29.12.2022 року надіслав на поштову адресу суду заяви про розгляд справи за його відсутності, у яких вказано, що позивач позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач у судові засідання не з'явилася, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.211, 223 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
05.09.2003 міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що складено відповідний актовий запис за №1487.
Від шлюбу сторони мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим.
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Такі положення національного законодавства України відповідають ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
З огляду на викладене, враховуючи доводи ОСОБА_1 , наведені у позові, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, відтак, розірвання шлюбу буде відповідати інтересам позивача, а збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.
Згідно з ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до абз.2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням задоволення заявленого позову.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, частиною 3 статті 105, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 05.09.2003 міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №1487 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Т.А. Воробйова