про повернення апеляційної скарги
26 січня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 02 (два) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом зарахування покарання частково відбутого за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2020, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 08 (вісім) років 06 (шість) місяців, з конфіскацією майна.
Не погоджуючись з вирок суду, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд змінити вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року в частині перерахування попереднього строку ув'язнення.
Так, подаючи апеляційну скаргу, обвинуваченим вимог ст. 396 КПК України дотримано не було.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, в числі інших визначених законом обставин, повинно бути відображено вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Нехтуючи положеннями п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, у вищезазначеній апеляційній скарзі обвинуваченого містяться суперечності, зокрема обвинувачений просив апеляційний суд зарахувати йому строк попереднього ув'язнення, проте останньому навіть не обирався запобіжний захід у рамках даного кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, так як апеляційний суд був позбавлений можливості вирішити подальший процесуальний рух даної справи, ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 було залишено без руху зі встановленням достатнього часу 05 (п'яти днів) для виконання ним вимог ст. 396 КПК України та усуненням вказаних недоліків, зазначених в ухвалі від 27 грудня 2022 року.
Отримавши вказану ухвалу суду, обвинувачений ОСОБА_2 09 січня 2023 року, не пропустивши строку на усунення недоліків, подав нову (уточнену) апеляційну скаргу.
Перевіривши нову (уточнену) апеляційну скаргу обвинуваченого, приходжу до висновку про її повернення з огляду на наступне.
У новій (уточненій) апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 , попри зазначення апеляційного суду про відсутність ухвали про обрання/продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 в рамках даного кримінального провадження, останнім знову ж таки висунуті вимоги щодо зарахування йому строку попереднього ув'язнення.
Таким чином, оскільки недоліки, вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року про залишення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 без руху, останнім фактично усунуті не були, то така апеляційна скарга підлягає поверненню одноособово суддею доповідачем за правилами п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, що не позбавляє права на повторне звернення з дотриманням вимог статей глави 31 КПК України.
Керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, суддя
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі на неї касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя ОСОБА_1