справа №757/12235/20
апеляційне провадження №22-з/824/103/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
17 січня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря: Немудрої Ю.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності, -
установив:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ПН КМНО Дульської Т.В., третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення вищезазначеного позову.
Визнано недійсним Договір №84-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року, укладений між ПАТ «Автомобільна компанія «Укратранс» та ОСОБА_2 .
Скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50510019 від 27.12.2019 12:18:40, приватний нотаріус Дульська Т.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2000630880000.
Скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50511880 від 27.12.2019 12:57:10, приватний нотаріус Дульська Т.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2000711480000).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У вересні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, з підстав передбачених п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року відмовлено.
Разом з цим, у письмових поясненнях позивача від 12 грудня 2022 року та у судовому засіданні 13 грудня 2022 року останній робив заяву про те, що докази понесення судових витрат сторона позивача надасть до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
15 грудня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу при перегляді постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами.
Просив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 50000 грн.
13 січня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_3 щодо судових витрат заявлених позивачем.
Зазначив, що відсутні правові підстави для покладення зазначених позивачем витрат на нього, як на третю особу по справі.
Вважає також, що розмір витрат, зазначений позивачем є необґрунтованим та вочевидь завищеним.
Просив відмовити ОСОБА_1 у вимозі про покладення судових витрат на ОСОБА_3 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, колегія суддів вважає, що у прийнятті додаткового рішення слід відмовити з таких підстав.
Так, при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на правову допомогу колегія суддів враховує положення частин першої, другої статті 134 ЦПК України, згідно яких разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18 викладено висновок щодо застосування положень частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України, які є тотожними за змістом частині другої статті 134 ЦПК України, та вказано, що «з огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат».
Крім того, до подібних висновків щодо застосування положень частин першої-другої статті 134 ЦПК України дійшов Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі №551/1136/17 та у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19.
У даному випадку виконання вимог частини першої статті 134 ЦПК України цілком залежало від дій та волі представника позивача, втім разом із письмовими поясненнями, щодо заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, яка по суті є першою заявою, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи в апеляційному суді під час перегляду постанову суду на нововиявленими обставинами подано не було.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно пунктів 4,6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Вищевикладене дає підстави вважати, що стороною позивача у справі не дотримано належне виконання вимог частини першої статті 134 ЦПК України, що є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом в суді апеляційної інстанції постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу при перегляді постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.260,270 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складений 30 січня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба