1[1]
16 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 від 05 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №62020100000001547,
за участю сторін кримінального провадження:
заявника ОСОБА_5 ,
представника заявника ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 від 05 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №62020100000001547.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000001547 проведено повно, обставини, викладені в постанові про закриття кримінального провадження, підтверджується наявними в матеріалах доказами. Слідчий суддя погодився з висновком, викладеним в оскаржуваній постанові слідчого, щодо відсутності в діях працівників УПП в м. Києві ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а відтак не знайшов підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року про відмову у задоволенні скарги та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією в м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві, ОСОБА_6 від 05 січня 2022 року та скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
ОСОБА_5 вважає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не в повному обсязі встановив обставини, що мають значення для вирішення справи, порушив норми процесуального закону та внаслідок неповного і невірного встановлення обставин та порушення процесуального закону, припустився неправильного застосування норм матеріального права.
Поза увагою слідчого судді, на думку апелянта, залишилось те, що слідчий не в повному обсязі здійснив досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000001547 від 05 серпня 2020 року та не виконав ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/13706/21 в повному обсязі, і як наслідок повторно прийшов до висновку про закриття провадження по справі.
Також поза увагою слідчого судді суду першої інстанції залишилось те, що показання, які надавались свідком ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_9 , та свідком ОСОБА_8 зводились до того, що ніхто не хотів підставити один одного.
Окрім цього, ні слідчим, ні слідчим суддею не досліджувались обставини, які вказувались ОСОБА_5 у заяві про злочин, а саме те, що навіть Управління патрульної поліції ДПП в м. Києві визнало, що патрульні поліцейські ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не належним чином здійснили оформлення адміністративних матеріалів за фактом ДТП, яка сталась 16 серпня 2019 року, за що з ними була проведена профілактична бесіда та останніх було направлено на навчання.
Апелянт вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції не надала жодного значення всім матеріалам кримінального провадження, які були передані слідчим, його доводам, що вказувались в скарзі, що доводить неналежний розгляд скарги. Посилання слідчого судді на рішення Київського апеляційного суду (справа № 758/15366/19) від 17 липня 2020 року про закриття провадження відносно водія ОСОБА_10 за відсутності складу адміністративного правопорушення є прийняття позиції слідчого та доводить ті обставини, що суд взагалі не досліджував матеріали кримінального провадження.
Також, на думку апелянта, з аналізу ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вбачається, що більшість обставин справи залишились поза увагою слідчого судді, що стало наслідком спотворенням фактичних обставин справи та призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Отже, слідчий суддя неповно та однобічно з'ясувала фактичні обставини справи, не дослідила і не надала належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшла формально до вивчення фактичних обставин справи, а також не сприяла повному, всебічному та неупередженому її розгляду.
Також ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва посилаючись на те, що копія ухвали ним була отримана ним на електронну адресу лише 17 жовтня 2022 року, що підтверджується скріншотом особистої пошти.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового та закритого провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року, то колегія суддів вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки з матеріалів провадження убачається, що копія ухвали йому була направлена на електронну адресу 17 жовтня 2022 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, а тому колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, визнавши причини пропуску строку поважними.
Що стосується доводів апелянта щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до положень ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Висновок, викладений в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року, про відповідність вимогам кримінального процесуального закону постанови старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією в м. Києві) ТУ ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_6 від 05 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №62020100000001547, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2020 року у зв'язку із відсутністю в діях працівників УПП у м. Києві ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ґрунтується на матеріалах закритого кримінального провадження та відповідає вимогам закону.
Відповідно до досліджених матеріалів закритого кримінального провадження під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020100000001547 слідчим було проведено низку слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій з метою перевірки обставин, викладених ОСОБА_5 у заяві про вчинення злочину.
Зокрема, слідчим було допитано учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 серпня 2019 року: водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , інспекторів УПП у м. Києві ОСОБА_11 та ОСОБА_8 про обставини складання протоколу про адміністративне правопорушенні відносно ОСОБА_5 , вивчено судові рішення, постановлені за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_5 - постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року та постанову судді Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року, а також щодо ОСОБА_10 - постанову судді Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року.
У постанові слідчого про закриття кримінального провадження детально викладені обставини, встановлені досудовим розслідуванням, з посиланням на показання вищевказаних осіб та досліджених документів, дана оцінка всім зібраним доказам в їх сукупності та вмотивовано рішення про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в діях інспекторів УПП у м. Києві ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , оскільки досудовим розслідуванням не встановлено наявність умислу на вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з того, що досудове розслідування за заявою ОСОБА_5 проведено повно і об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення працівниками поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не встановлено, а прийняте за результатами перевірки рішення про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Посилання апелянта на те, що на момент винесення постанови про закриття кримінального провадження слідчий не виконав у повному обсязі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року по справі №757/13706/21 є безпідставними, оскільки з матеріалів закритого кримінального провадження убачається, що на виконання вказаної ухвали слідчого судді слідчим було допитано в якості свідка поліцейського УПП в м. Києві ОСОБА_8 та вивчено судові рішення, постановлені за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
Окрім вказаних дій, в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року зазначалось про необхідність одночасного допиту ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і така вказівка не була виконана.
Проте, з урахуванням наданих показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які за перебігом часу та великим обсягом роботи не могли надати інформації щодо обставин, викладених у заяві ОСОБА_5 , проведення одночасного допиту стало недоцільним.
При цьому посилання апелянта на те, що показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишились поза увагою слідчого судді, не заслуговують на увагу, оскільки, в оскаржуваній ухвалі слідчого судді викладені відповідні висновки щодо спростування доводів ОСОБА_5 про внесення співробітниками поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завідомо недостовірних відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_5 .
Так, в ухвалі слідчого судді проаналізовано матеріали закритого кримінального провадження щодо обставин ДТП, учасниками якої були ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , обставини щодо складання співробітниками поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також результатів розгляду справ про адміністративні правопорушення відносно обох учасників ДТП, які дали слідчому судді підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
При цьому посилання апелянта на те, що ні слідчим, ні слідчим суддею не досліджувались обставини, викладені ОСОБА_5 у заяві про злочин, щодо проведення з патрульними поліцейськими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 профілактичної бесіди та направлення на навчання у зв'язку з не належним оформленням адміністративних матеріалів за фактом ДТП, є неспроможним.
Так, у постанові про закриття кримінального провадження слідчий посилається на лист № Н-12398/41/11/2/02-2019 від 25.11.2019, яким Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві повідомило ОСОБА_5 про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія автомобіля БМВ ( ОСОБА_10 ) та проведення профілактичної бесіди з працівниками поліції, проте вказаний лист в сукупності з іншими матеріалами закритого кримінального провадження не давали підстав вважати, що під час досудового розслідування встановлено прямий умисел працівників поліції на внесення завідомо неправдивих відомостей у протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 , про що прямо зазначено у постанові слідчого про закриття кримінального провадження.
Факт проведення профілактичної бесіди з працівниками поліції та направлення їх на навчання може свідчити про низький рівень кваліфікації цих працівників, їх недбале ставлення до виконання службових обов'язків тощо, проте вказана обставина не свідчить про наявність умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_5 , а відсутність прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, виключає в діях цих осіб складу вказаного кримінального правопорушення.
Саме з підстав відсутності умислу на вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя погодився з висновком, викладеним у постанові про закриття кримінального провадження, про відсутність в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
При цьому слідчий суддя у своїй ухвалі обґрунтував висновки щодо підстав відмови у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження з посиланням на встановлені досудовим розслідуванням обставини та норми закону, отже рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та вмотивованим, відтак підстав для скасування такого рішення немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 від 05 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №62020100000001547, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №757/9856/22-к
Провадження №11-сс/824/876/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_12
Доповідач ОСОБА_1