30 січня 2023 року
м. Київ
справа №320/12033/22
адміністративне провадження №П/990/14/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України під керівництвом Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Верховної Ради України під керівництвом Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка , у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Верховної Ради України під керівництвом Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка за зверненням ОСОБА_1 та зобов'язати їх створити комісію Верховної Ради України з метою перевірки діяльності органів прокуратури України та органів ДБР України;
- зобов'язати Голову Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу у додержання права на справедливий суд та процесуальних прав Дениса Кононенка виконати вимоги ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", а саме забезпечити ОСОБА_1 брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- зобов'язати Верховну Раду України відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, яка стала результатом порушень органами прокуратури України ст. 56 Конституції України щодо ОСОБА_1 та невиконання ними протягом 24 років вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року адміністративну справу № 320/12033/22 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України під керівництвом Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем пред'явлено позовні вимоги до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука , тобто вказаний спір інстанційно підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції. При цьому, заявлені також позовні вимоги до Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка щодо створення комісії Верховної Ради України з метою перевірки діяльності органів прокуратури України та органів ДБР України, а також позовні вимоги про стягнення з Верховної Ради України моральної шкоди є похідними від позовних вимог, що стосуються протиправності дій Верховної Ради України від керівництвом Руслана Стефанчука , а тому відповідно не можуть бути розглянуті окремо від первинної (основної) вимоги.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ознайомившись з позовною заявою, Суд вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 звертається із з позовними вимогам до Верховної Ради України під керівництвом Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка .
За приписами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, в порушення вимог у позовній заяві не зазначено п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.
Статтею 266 КАС України, зокрема частиною першою цієї статті, встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;
5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
З огляду на викладене, Верховний Суд як суд першої інстанції має повноваження щодо розгляду чітко визначеної категорії адміністративних справ.
Суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Верховної Ради України, які виникли у правовідносинах, у яких вона реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.
З урахуванням наведеного, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність з процесуальним законодавством, а саме, визначити відповідача, враховуючи положення частини 4 статті 22 КАС України, уточнити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити в чому полягає бездіяльність Верховної Ради України, з огляду на викладені обставини щодо неналежного розгляду звернення, викласти обґрунтування протиправності дій та/або бездіяльності Верховної Ради України у межах визначеної Конституцією України компетенції (при виконанні яких саме владних управлінських функцій щодо позивача).
Крім того, на порушення вимог ч. 4 ст. 169 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме копії звернення позивача до Верховної Ради України та відповіді на нього (щодо розгляду яких виник спір).
Також, позивачем не надано суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши десятиденний строк, протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:
1) надати суду належним чином оформлену позовну заяву;
2) надати суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
3) надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись статтями 160, 169, 171, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної ради України під керівництвом Руслана Стефанчука та Директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд, процесуальних прав Дениса Кононенка - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення складу відповідачів у справі, змісту позовних вимог і обставин, якими позивач обґрунтовує такі вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко