30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 280/9223/21
адміністративне провадження № К/990/30883/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі №280/9223/21 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
У вересні 2021 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати противоправним та скасувати наказ ГУ ДПС від 14.09.2021 №2774-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Відокремленого підрозділу «Запорізька теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (код за ЄДРПОУ 38024583)»
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022 позов задоволено.
04.05.2022 ГУ ДПС подало апеляційну скаргу на вищезазначене судове рішення, яка була залишена без руху згідно з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 як така, що подана з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а заявлене відповідачем клопотання про його поновлення не обґрунтоване належним чином (відповідач, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначав, що з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, у зв'язку з чим у роботі ДПС України та її територіальних органів з цієї ж дати був встановлений простій, який було припинено з 15.04.2022).
Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня закінчення воєнного стану на території України подати до апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього разом із доказами відповідних обставин.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а подане ним клопотання про поновлення зазначеного строку (на виконання ухвали від 21.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху) є необґрунтованим.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з положеннями частини другої цієї статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (ЇЇ) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; а на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя цієї статті).
Згідно з частинами другою та третьою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав пропуску процесуального строку, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою учасника справи протягом цього строку; діями, які він вчиняв щодо звернення до суду, зокрема, чи пов'язані такі дії з підготовкою до звернення із заявою до суду, - та оцінювати їх в сукупності.
Копію рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022, ухваленого в порядку письмового провадження, ГУ ДПС отримало 03.02.2022 (підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 153)), відтак, останнім днем строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення було 07.03.2022 (включно).
У касаційній скарзі, так само як і у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку відповідач зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 26.03.2022, 25.04.2022 та 25.05.2022 відповідно. Воєнний стан на території України триває і на момент касаційного перегляду справи №280/9223/21.
З метою збереження життя та здоров'я працівників ДПС України та її територіальних органів наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о встановлено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів.
Наказом ГУ ДПС від 15.04.2022 №96-н припинено простій у роботі ГУ ДПС з 15.04.2022.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі ГУ ДПС подало 04.05.2022. Відповідач зазначає, що подання апеляційної скарги у перший день після виходу з простою було об'єктивно неможливим з огляду на необхідність проведення інвентаризації процесуальних документів, які надійшли до ГУ ДПС протягом дії простою.
Скаржник доводить, що, враховуючи вищезазначені обставини, вчинив у розумний строк усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022. Стверджує, що добросовісно використав свої процесуальні права, а пропуск строку на апеляційне оскарження стався з незалежних від нього об'єктивних причин.
Надаючи оцінку таким доводам ГУ ДПС, колегія суддів виходить з того, що введення воєнного стану повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Разом з тим, ця обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною, як того вимагає норма частини першої статті 121 КАС. Питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження.
У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У цій справі строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції сплинув уже після введення воєнного стану та встановлення простою у роботі, а тому вищезазначені обставини об'єктивно вплинули на можливість ГУ ДПС вчасно скористатися своїми процесуальними правами. При цьому апеляційна скарга була подана до суду у розумний строк після припинення цих обставин та, як встановлено апеляційним судом, не містила недоліків щодо форми та змісту.
Встановлені у цій справі обставини у сукупності та докази на їх підтвердження свідчать, що ГУ ДПС не допустило необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою цього учасника у справі.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Підсумовуючи викладене, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко