27 січня 2023 року справа № 580/4984/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Комунального підприємства "Благоустрій" Черкаської міської ради про стягнення податкового боргу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства "Благоустрій" Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через позивача податковий борг в сумі 248 593, 67 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що КП “Благоустрій” являється юридичною особою, яка перебуває на обліку, як платник податків та має непогашений податковий борг у сумі 248593,67 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 233435,78 грн. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.
Ухвалою суду від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 18.11.2022 подав до суду відзив на позов, в якому просив позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 160 КАС України позивач не зазначив в позовній заяві: переліку документів, доданих до позову, внаслідок чого не можливо достеменно встановити, які саме документи надані суду, а які надіслані відповідачу; про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, в порушення вимог частини 6 статті 161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 122 КАС України, та докази поважності причин його пропуску.
02.12.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі, вказавши, що спеціальним строком звернення до суду з позовом у справах даної категорії справ є строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України. Відтак, контролюючий орган діяв у межах та спосіб передбачений чинним законодавством.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Комунальне підприємство “Благоустрій” Черкаської міської ради зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 36701792 та перебуває на обліку як платник податків і зборів.
Згідно відомостей інтегрованих карток позивача за Комунальним підприємством “Благоустрій” Черкаської міської ради обліковується податковий борг на загальну суму 248 593,67 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 233435,78 грн., що виник згідно таких документів:
- акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки №143/23-00-33-0403/36701792 від 28.02.2020 та податкового повідомлення-рішення №0005213306 від 20.03.2020 на суму 267 009,12 грн. (сума заборгованості з урахуванням переплати становить 232 909,87 грн.);
- акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки №143/23-00-33-0403/36701792 від 28.02.2020 та податкового повідомлення-рішення №0005223306 від 20.03.2020 на суму 510,00 грн.;
- залишку несплаченої пені відповідно ст. 129 Податкового кодексу України у сумі 15,91 грн.;
- військового збору на суму 14 621,55 грн., що виник згідно акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки №143/23-00-33-0403/36701792 від 28.02.2020 та податкового повідомлення-рішення №0005233306 від 20.03.2020 на суму 17 590,66 грн., (сума заборгованості з урахуванням переплати становить 14 621,55 грн.);
- адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 536,34 грн., що виникли згідно акта про результати перевірки щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності №4112/23-00-50-04-007/36701792 від 11.08.2020 та податкового повідомлення-рішення №0009960405 від 05.10.2020 на суму 1 020,00 грн. (сума заборгованості з урахуванням переплати становить 536,34 грн.).
Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду, вказана заборгованість у розмірі 248 593,67 грн. із зазначеного податку є непогашеною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Таким чином, визначені податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях є ужгодженими.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, ГУ ДФС у Черкаській області сформована податкова вимога форми “Ю” №139949-50 від 21.06.2019 на суму 197 572,50 грн. Вказану вимогу направлено у відповідності до вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України за місцем чинної реєстрації відповідача та яку отримано відповідачем.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки у філії - Черкаське ОУ АТ “Ощадбанк” м. Черкаси, АБ “Укргазбанк”, АТ “УкрСиббанк”, АТ “Банк Альянс”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Кредобанк”, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області № 4574/5/23-00-13-04-06 від 28.09.2022 про наявність рахунків у банках.
Щодо тверджень відповідача про те, що позовна заява подана з порушенням ст. 160 КАС України, суд зазначає, що позовна заява відповідає вимогам вставленим КАС України, зокрема, в позовній заяві зазначено, що до неї додаються пронумеровані та прошнуровані додатки, а також додатково надається доказ направлення позову відповідачу, оригінал платіжного доручення та копія наказу № 472-о від 16.05.2022.
Щодо не подання позивачем власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, суд зазначає, що не подання такого підтвердження не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки жодним чином не впливає на обов'язок відповідача сплатити податковий борг.
При цьому, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що позивачем був поданий інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 122 КАС України, суд вважає необгрунтованим, з огляду на таке.
Частиною першою ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.
Спеціальним строком звернення до суду з позовом у справах даної категорії справ є строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.
Стаття 102 ПК України надає контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 (справа №1340/5767/18), сформував правовий висновок: Положеннями пунктів 95.1 - 95.3 ст. 95 і пункту 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суд позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Тобто, строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми п. 102.4 ст. 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095 денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.
Враховуючи зазначене, суд вбачає, що контролюючий орган діяв у межах та спосіб передбачений чинним законодавством, зокрема, подав позов в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого в даному випадку нормами податкового законодавства.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження, а отже є безпідставними, на правомірність прийнятого рішення суду не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій" Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, вул. Ільїна, буд. 330/5, код ЄДРПОУ - 36701792) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ - 44131663) податковий борг за період з 31.12.2018 по 31.12.2021 в сумі 248 593, 67 (двісті сорок вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 67 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ