27 січня 2023 року м. Київ справа №320/12229/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДСНС у Київській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА»
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» за адресою: Київська область, Володарський район, с. Руде Село, вул. Грицюка, 52, шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію будівель та споруд підприємства, а саме: комплекс нежитлових будівель літери «Б» та «Д» шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 29.06.2021 №1033.
Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації належного відповідачу об'єкту, що створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об'єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об'єкта до повного усунення виявлених порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» (ідентифікаційний код 03744215, місцезнаходження: Київська обл., Володарський район, смт. Володарка, вул. Зарічна, буд. 100) зареєстроване як юридична особа 30.03.1994, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 01.08.2006 №13351200000000230.
На підставі наказу від 01.06.2021 №646 “Про проведення планових перевірок”, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 18.05.2021 №56-5249/1, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.06.2021 №4008 ГУ ДСНС України у Київській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 29.06.2021 №1033.
Як вбачається зі змісту зазначеного акта, за результатами проведення заходу встановлено наявність 31 порушення відповідачем вимог законодавства.
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації належного відповідачу об'єкту до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V).
Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Як вказано вище, посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області здійснений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За наслідками перевірки складений акт від 29.06.2021 №1033.
У ході розгляду справи посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області здійснений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якого складений акт від 27.07.2022 №266. Зі змісту акта від 27.07.2022 №266 слідує, що в ході перевірки виявлено 13 порушень вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
- будівлі та приміщення об'єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм (комплекс нежитлових будівель: літ. «Б»; літ. «Д») (пункт 1.2 глава 1 розділу V ППБУ);
- дерев'яні конструкції даху будівель підприємства не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням і 1-ї групи вогнезахисної ефективності (пункт 2.5, глава 2, розділ III ППБУ);
- знижено рівень пожежної безпеки підприємства в г частині забезпечення системи зовнішнього протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння, а саме: об'єкт не забезпечено системами зовнішнього протипожежного водопостачання (пункт 22, розділ II ППБУ);
- будівлі об'єкту не обладнано пристроями блискавкозахисту будівель та споруд відповідно до вимог діючих норм (пункт 1.21 глава 1, розділ IV ППБУ);
- не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (пункт 1.20, глава 1, розділ IV ППУ);
- на внутрішній поверхні стін зерноскладів підприємства відсутні нанесення яскравих ліній і написів, які мають обмежувати граничну висоту зернового насипу, чим знижено рівень пожежної безпеки на підприємстві у відповідності до пункту 3.49 розділу 3 ДБН В.2.2- 8-98 (пункт 22, розділ II ППБУ);
- на території підприємства відсутні пожежні щити, які мають бути укомплектовані згідно норм належності, а саме: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт.,покривало з негорючого тепло ізолюючого матеріалу розміром 2x2 - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11, глава 3, розділ V ППБУ);
- будівлі та приміщення об'єкту не забезпечено засобами первинного пожежогасіння (вогнегасниками) в повній мірі (пункт 3.6, 3.7, 3.8, глава 3, розділ V ППБУ);
- керівником суб'єкта господарювання розпочато роботу без зареєстрованої декларації відповідності матеріально- технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (пункт 2, стаття 57 Кодексу цивільного захисту України);
- через будівлю складського призначення (літ. «Б») електропровід прокладений транзитом (пункт 1.18, глава розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні);
- відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту (частина 8, стаття 20 Кодекс цивільного захисту України);
- не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об'єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки (частина 1, стаття 20 Кодекс цивільного захисту України; ПКМУ № 956 від 11 липня 2002 року);
- не заключено договір постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку (стаття 133 Кодекс цивільного захисту України).
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об'єкта, суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єкта господарювання і публічними інтересами.
Судом враховано, що акт від 27.07.2022 №266 встановлено 13 порушень замість 31. Проте порушення які залишилися відповідачем станом на прийняття рішення в повній мірі не усунуті.
Кожне із виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
Також суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Водночас, у позовній заяві позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» за адресою: Київська область, Володарський район, с. Руде Село, вул. Грицюка, 52, шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію будівель та споруд підприємства, а саме: комплекс нежитлових будівель літери «Б» та «Д» шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 29.06.2021 №1033.
З урахуванням того, що в ході розгляду справи ГУ ДСНС України у Київській області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якого складений акт від 27.07.2022 №266, суд вважає за необхідне вказати про зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та споруд підприємства до повного усунення порушень, зазначених саме в акті від 27.07.2022 №266.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» за адресою: Київська область, Володарський район, с. Руде Село, вул. Грицюка, 52, шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію будівель та споруд підприємства, а саме: комплекс нежитлових будівель літери «Б» та «Д» шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 27.07.2022 №266.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (ідентифікаційний код 38537963, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» (ідентифікаційний код 03744215, місцезнаходження: Київська область, Володарський район, с. Руде Село, вул. Грицюка, 52).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.