ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"30" січня 2023 р. справа №300/4692/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсоткових розмірах, не менше тих, з яких обчислювався основний розмір пенсії до 01.01.2018 для здійснення обчислення і перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби - 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень ф.2 - 15%, надбавка за вислугу років - 40%, премія - 25,58% для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
За приписами частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після відкриття провадження у адміністративній справі вправі встановлювати (перевіряти) відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Також частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти росії).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Після відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений частиною 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду, та всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не надано обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Так, у позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсоткових розмірах, не менше тих, з яких обчислювався основний розмір пенсії до 01.01.2018 для здійснення обчислення і перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії; зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби - 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень ф.2 - 15%, надбавка за вислугу років - 40%, премія - 25,58% для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
За змістом позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Державної фіскальної служби України із заявою про видачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 лише 12.09.2022.
За результатом розгляду заяви позивача від 12.09.2022 відповідач листом Міністерства фінансів в особі Голови Ліквідаційної комісії Державної фіскальної служби України від 06.10.2022 №16040-03-10-/229276 повідомив про те, що на час надання відповіді, в Державній фіскальній службі України проходить процес реорганізації. Комісія з реорганізації здійснює повноваження виключно щодо управління справами, в частині забезпечення здійснення заходів, повязаних з реорганізацією або ліквідацією відповідного органу виконавчої влади або територіального органу у відповідності до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 №1074. Нормативно правовими актами, станом на день надання відповіді, не визначено органу уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівникам податкової міліції. Проінформовано ОСОБА_1 , про те, що органи Пенсійного фонду повертають документи на перерахунок пенсії без розгляду, у зв'язку з відсутністю визначеного органу виконавчої влади в нормативно-правових актах України уповноваженого на видачу довідок для призначення пенсії.
Судом відповідно до системи «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом 09.06.2022 ухвалено рішення у справі №300/1856/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, яким, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 02.06.2021 року №157/09-19-05-29, з урахуванням проведених платежів.
Рішення суду від 09.06.2022 по справі №300/1856/22, набрало законної сили 12.07.2022.
Так, при розгляді справи №300/1856/22 Івано-Франківський окружний адміністративний суд встановив:
"На звернення позивача, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області видано довідку від 02.06.2021 року №157/09-19-05-29 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (а.с.4), у якій визначено наступні види грошового забезпечення: - посадовий оклад; - оклад за військовим званням; - надбавка за вислугу років (40%); - надбавка в умовах режимних обмежень (15%)".
З наведеного вбачається, що позивачу, станом на 02.06.2021, були відомі розмір його грошового забезпечення та складові, які враховані при видачі довідки про розмір грошового забезпечення за №157/09-19-05-29 від 02.06.2021.
При цьому, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 16.11.2022.
З огляду на встановлені обставини позивачем не надано суду пояснень щодо причин пропуску ним строків звернення до суду, зокрема:
- з 02.06.2021 - дати видачі ОСОБА_1 , Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області довідки №157/09-19-05-29 від 02.06.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку ОСОБА_1 також суду не подав.
У позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Таким чином, позивачем пропущений встановлений частиною 2 статті 122 КАС України строк на звернення до суду.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку із викладеним, позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, слід залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку із зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, частиною 13 статті 171 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.