23 січня 2023 року (13:43)Справа № 280/5350/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Шелепко Б.В.,
за участю позивача: ОСОБА_1 ,
представників позивача - Стариченка М.П., відповідача - Кравченка О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
08.09.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 35993 від 15.09.2022) позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 18.05.2022 №408 в частині застосування до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 23.05.2022 №794 о/с «По особовому складу»;
поновити позивача на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу 5000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що наказом від 23.05.2022 №794о/с позивача звільнено зі служби в поліції. Дисциплінарний проступок позивача виразився в тому, що вона не прибула безпечним шляхом (у тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи), та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття. Позивач у позові зазначає, що неодноразово робила спроби виїхати із окупованої території, проте російські військові не пропускали автобуси на блок-постах. 18.04.2022 позивач виїжджала на власному автотранспорті, проте на її автомобіль здійснила наїзд ворожа військова техніка. В результаті наїзду позивач потрапила до лікарні, де перебувала на стаціонарному лікування до 16.05.2022. Вказує, що копії наказів позивач не отримувала. Виїхати до м.Запоріжжя вона змогла лише наприкінці липня. Зазначає про наявність об'єктивних причин, які унеможливили її прибуття до м.Запоріжжя. В свою чергу вважає, що відповідачем порушені вимоги щодо повного та об'єктивного дослідження всіх обставин під час службового розслідування, не враховано, що позивач із об'єктивних причин не могла виїхали із окупованої території. Зазначає, що відповідачем не встановлено фактів співпраці позивача із окупаційною владою. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 16.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.10.2022.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 04.10.2022 подав відзив на позовну заяву (вх.№37996), у якому зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено, шо позивач своїми діями порушила вимоги: частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», тобто, вчинила дисциплінарний проступок, що виразилось у тому, що позивач не прибула у встановлений строк до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи). Звертає увагу, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією у ході службового розслідування взято до уваги, що станом на 17.05.2022 з захопленої окупаційними військами Російської Федерації території Запорізької області до м. Запоріжжя прибуло та стало на облік 774 поліцейських. Враховуючи ведення воєнного стану на території всієї держави України та активною військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач, як поліцейська є бойовою одиницею та зобов'язана була перебувати на службі та виконувати свої обов'язки, оскільки служба в поліції є державною службою особливого характеру. Відповідач вважає, що дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області та керівником ГУНП в Запорізькій області не було допущено вимог чинного законодавства під час проведення службового розслідування, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності виданий у порядку та у спосіб визначеному законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.
Протокольною ухвалою суду від 28.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 23.01.2023.
У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, із підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив із підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 23.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, заслухавши пояснення учасників, встановив наступне.
Позивач проходила службу у Національній поліції України на посаді дізнавача сектору дізнання відділенні поліції №1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області та мала спеціальне військове звання лейтенант поліції.
Судом встановлено, що 04.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», відповідно до пункту 3 якого наказано поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя до 15.04.2022 (включно).
18.04.2022 до керівництва ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт т.в.о. начальника Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Юрія Дробницького, складений 16.04.2022 на виконання п.6 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», у якому зазначено, що станом на 16.04.2022 у порушення вимог пунктів 3 та 5 вказаного наказу, до м.Запоріжжя з території Пологівського району Запорізької області, яка є захопленою окупаційними військами Російської Федерації, для несення служби не прибули та на облік у ГУНП в Запорізькій області не стали наступні поліцейські, зокрема дізнавач СД лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Також, 18.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №312 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
17.05.2022 складено Висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. начальника Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 49 Висновку службового розслідування, за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», що виразилось у неприбутті безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи), та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття, до дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
18.05.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №408 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
23.05.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №794о/с «По особовому складу», відповідно до якого наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції, з 23 травня 2022 року.
Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення та звільнення її зі служби, звернулась з даним позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено з оскаржуваного наказу, під час службового розслідування встановлено порушення вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, Національної поліції України.
Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало неприбуття позивача безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи) позивача, та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття.
Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Частиною 1 статті 17 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України “Про Національну поліцію”).
Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, - тощо.
Суд зазначає, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав спеціальний статус працівника поліції, що додатково покладало на нього певні обмеження та обов'язки пов'язані із проходженням служби в поліції.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту).
Згідно частини 5 статті 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
04.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», яким, відповідно до статті 8 Конституції України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв'язку із неможливістю виконання завдань і повноважень поліції деякими територіальними підрозділами поліції ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування та дислокації яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, а також наявною інформацією про загрозу вчинення стосовно поліцейських, працівників поліції та членів їх сімей насильницьких дій, що загрожують їх життю і здоров'ю, свободі пересування з метою схилення до співпраці з військами Російської Федерації і російською окупаційною владою:
- п.1.1 у зв'язку із захопленням окупаційними військами Російської Федерації деяких населених пунктів Запорізької області, м. Запоріжжя визначено тимчасовим місцем розташування (дислокації) наступних територіальних підрозділів, підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області: відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції (м. Камянка-Дніпровська);
- п.3. Поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя до 05.04.2022 (включно);
- п.5. Поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) зазначеним у пунктах 1.2 цього наказу стати на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття;
- п.6. Начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу, 16.04.2022 підготувати рапорти із переліком працівників, які не прибули до м. Запоріжжя на виконання цього наказу;
- п.9. Начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів Г'УНП в Запорізькій області довести цей наказ до відома поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) у будь-який доступний спосіб.
Крім того у пункті 4 наказу №282 зазначено, що вихід з території захоплених окупаційними військами Російської Федерації, необхідно здійснювати використовуючи алгоритм дій, визначений службовою телеграмою ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 №102/01/13-2-22 «Про порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області».
Позивач проходила службу у відділенні поліції №1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яке визначено у пункті 1.1 зазначеного Наказу.
Зазначений наказ позивачем не було виконано, як у строк до 15.04.2022 (включно), так і до завершення службового розслідування та прийняття спірних рішень.
Водночас позивач посилається на те, що наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 їй не доводився.
Надаючи оцінку таким аргументам, судом враховані такі обставини: 24.02.2022 о 05:30, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 та від 18 квітня 2022 року №259/22.
Згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Запорізької обласної державної адміністрації за посиланням https://www.zoda.gov.ua, починаючи з 26.02.2022 у Василівський район Запорізької області зайшла ворожа техніка. З 27.02.2022 і до теперішнього часу територія м.Василівки та Василівського району Запорізької області (смт. Михайлівка, м.Дніпрорудне, м.Енергодар, м.К.Дніпровська) є захопленою територією окупаційними військами Російської Федерації.
Як вказує відповідач, 24.02.2022 у зв'язку із захопленням частини території Запорізької області, особовому складу управлінь, відділів та відділень поліції керівництвом ГУНП в Запорізькій області дана усна вказівка щодо прибуття безпечними шляхами до населених пунктів, які контролюються державою Україна.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що 10.03.2022 начальником ГУНП підписано та доведено до відома особового складу наказ №252 «Про необхідність прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу ГУНП до найближчих населених пунктів, територія яких підконтрольна Державі Україна», а 22.03.2022 направлено відповідну службову телеграму з алгоритмом дій (вих. №542/01/3-22 від 22.03.2022).
З пояснень т.в.о. начальника Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Дробницького Ю.В. встановлено, що останній постійно спілкувався із підлеглими та вказував на необхідність прибуття до м.Запоріжжя.
04.04.2022 керівництвом Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області особисто під час телефонних розмов та у мобільних за стосунках та на мобільні телефони всього особового складу Василівського РУП направлений наказ від 04.04.2022 №282.
Проте, до 15.04.2022 позивач до м.Запоріжжя не прибула, а відтак вимоги наказу №282 від 04.04.2022 не виконала.
При цьому, суд вважає обґрунтованим та бере до уваги те, що з 24.02.2022 у Головного управління Національної поліції в Запорізькій області була відсутня інша можливість інформування у позивача про наявності та необхідності виконання вимог наказу ГУНП від 04.04.2022 №282, оскільки, з 27.02.2022 територія Василівського району Запорізької області захоплена окупаційними військами Російської Федерації та згідно з інформацією, опублікованою на сайті Укрпошти за посиланням offices.ukrposhta.ua, поштова кореспонденція для відправлення на вказану територію тимчасово не приймається.
Позивач вказує, що вона намагалась виїхати, проте на блок-постах автобуси не пропускали російські військові.
Суд зазначає, що позивачем ані до ГУНП в Запорізькій області, ані до суду не надано доказів на підтвердження вказаних обставин та на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виконання наказу від 04.04.2022 №282 в частині виїзду з тимчасово окупованої території до міста Запоріжжя для реєстрації та подальшого проходження служби.
При цьому, відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України https://minre.gov.ua протягом квітня 2022 року з міста Василівка та Василівського району Запорізької області до міста Запоріжжя неодноразово гуманітарними коридорами евакуйовувались громадяни, а саме:
05.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 720 мешканців;
06.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Мелітополь та Гуляйполе - 2515;
07.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2050;
08.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак, Мелітополь, Енергодар, Оріхів, Гуляйполе - 3544;
09.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак, Мелітополь та Енергодар -3233;
10.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2409;
11.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 3298;
12.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2135:
14.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2043;
15.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь -2131;
16.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 1211.
За період з 24.02.2022 по 17.05.2022 із захопленої російськими війська території Запорізької області виїхало 774 поліцейських, у тому числі 211 поліцейських, які проходять службу у Василівському РУП, у тому числі безпосередньо 37 поліцейських з ВП №1 Василівського РУП (м.Камянко-Дніпровська).
Суд зазначає, що факт того, що працівники відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області змогли виїхати за межі тимчасово окупованих території Запорізької області та стали на облік у ГУНП в Запорізькій області для подальшого проходження служби в поліції, свідчить про те, що у період з 24.02.2022 по 17.05.2022 існували об'єктивні можливості залишити територію, яка на даний час є тимчасово окупованою.
В той же час, позивач, за її словами, прибула до м.Запоріжжя із окупованої території лише наприкінці липня 2022 року.
Одночасно, суд критично оцінює твердження позивача про той факт, що вона намагалась виїхати 18.04.2022, проте на її транспортний засіб наїхала ворожа воєнна техніка, внаслідок чого позивач перебувала на стаціонарному лікуванні до 16.05.2022. Крім того, позивач, як на причину неможливості виїзду із окупованої території посилається на рекомендацію лікарів до 01.07.2022 обмежити фізичні навантаження.
Так, по-перше, наїзд ворожої техніки на транспортний засіб позивача стався 18.04.2022, при цьому, відповідно до наказу від 04.04.2022 №282 позивач до 15.04.2022 вже мала прибути до м.Запоріжжя.
По-друге, рекомендація лікарів щодо обмеження фізичних навантажень до 01.07.2022 жодним чином не може бути підставою невиконання наказу від 04.04.2022 №282.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.5 наказу №282 від 04.04.2022, поліцейським, які прибули із окупованої території, необхідно стати на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття.
Позивач стверджує, що прибула до м.Запоріжжя наприкінці липня 2022 року. В той же час, матеріали справи містять копію паспорту позивача, який виданий 25.06.2022, органом 2312 (місце розташування - м.Запоріжжя).
Отже, принаймні станом на 25.06.2022 позивач вже перебувала у м.Запоріжжі та отримала паспорт. При цьому, за її словами, із окупованої території вона виїхала лише наприкінці липня 2022 року.
На питання суду щодо вказаних обставин, позивач відповіді надати не змогла.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, серед іншого: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.
В п.5 розділу 1, п.3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 видно, що законодавець висуває підвищенні вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Враховуючи тимчасову окупацію м. Василівки та Василівського району Запорізької області очевидним був і є факт неможливості виконання позивачем своїх службових (посадових) обов'язків.
Крім того, відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями. Крім того, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оборону України» участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Зазначене свідчить, що правоохоронні органи в умовах воєнного стану є підрозділами, які у межах своїх повноважень беруть участь в обороні держави разом із Збройними Силами України, а невиїзд на підконтрольну територію держави Україна позивачем є таким, що порушує Присягу на вірність Українському народові.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення за дисциплінарний проступок та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо посилання позивача на те, що відповідач не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування, не забезпечив можливість надати письмове пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, не викликав у дисциплінарну комісію, чим порушив закон і право на захист, суд дійшов таких висновків.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Так, згідно ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Стаття 27 Дисциплінарного статуту регулює порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану. Так, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Відповідно до частини 3 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України виклик, який надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів та звільненні позивача було дотримано порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначений Дисциплінарним статутом.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.01.2023.
Суддя Ю.В. Калашник