26 січня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5412/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,
за участю:
представника позивача - Логойда В.М.,
представника відповідача - Кремер Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Стаф-Довге” до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, відмови, зобов'язання вчинити дії,-
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 січня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 30 січня 2023 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить: 1) Визнати протиправним і скасувати розпорядження заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області №21 від 21.01.2022 року, яким анульовано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» за реєстраційним №07070414202000012; 2) Зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області поновити в Єдиному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (запис) про Товариство з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге», виключену внаслідок прийняття розпорядження №21 від 21.01.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2020 року позивачу згідно поданої заяви було видано ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, строком до 21.01.2025 року, реєстраційний № 07070414202000012. 21.01.2022 року відповідачем було видано розпорядження № 21 про анулювання ліцензії позивача, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії. Позивач зазначає, що з технічних причин відповідач із запізненням отримав паперову копію платіжного доручення про сплату чергового платежу за ліцензію з відповідною заявою, однак це не може бути підставою для анулювання ліцензії. Такою підставою є несплата чергового платежу за ліцензію, а не недоліки інформування податкового органу про проведену сплату.
18 січня 2023 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить додатково до первісно заявлених позовних вимог визнати протиправною і скасувати відмову Головного управління ДПС у Закарпатській області №14261/6/07-16-09-03-11 від 29.12.2022 року у продовженні дії (внесенні чергового платежу - щорічної сплати) ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №07070414202000012, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге», мотивуючи тим, що в іншому разі судовий захист прав позивача не буде ефективним та не буде можливості надалі здійснювати свою діяльність в межах чинного законодавства.
25 січня 2023 року ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, з підстав, що наведені у таких, та просив їх задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що оскільки станом на 20.01.2022 року до Головного управління ДПС у Закарпатській області від суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» не надійшла заява щодо внесення чергового платежу та не була подана копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату, то на наступний день 21 січня 2022 року контролюючий орган прийняв розпорядження № 21 про анулювання ліцензії. Крім того, відповідачем було подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого зазначає, що відмова Головного управління ДПС у Закарпатській області викладена в листі від 29.12.2022 № 14261/6/07-16-09-03-11 не може бути предметом позову, оскільки визнання судом вказаної відмови протиправною та її скасування не призведе до зобов'язання контролюючого органу продовжити дію ліцензії на період з 21.01.2023 року до 21.01.2024 року.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95 - ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» Головне управління ДПС у Закарпатській області 21.01.2020 року видало товариству «Стаф-Довге» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним номером 07070414202000012, термін дії з 21.01.2020 р. до 21.01.2025 р., адреса місця зберігання пального: Закарпатська область, Іршавський район, с. Довге, вулиця Перемоги, буд. 72.
10.12.2021 року позивачем було сплачено черговий платіж за відповідний рік дії ліцензії, у розмірі 780,00 грн., передбаченому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Вказаний платіж відображено в Електронному кабінеті платника датою фактичного надходження - 10.12.2021 року.
Також, згідно пояснень представника позивача, відповідачу було відправлено копію платіжного доручення з відповідною заявою про внесення щорічного платежу поштовим зв'язком, однак така кореспонденція була втрачена.
21.01.2022 року відповідачем було прийнято розпорядження № 21 про анулювання ліцензії позивача, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії (норма діє до 31.12.2021). Розпорядження було розміщено в Електронному кабінеті.
В подальшому, на заяву позивача від 26.08.2022 року щодо внесення чергового платежу за ліцензію, Головне управління ДПС у Закарпатській області листом від 13.09.2022 року повідомило, що згідно з розпорядженням від 21.01.2022 року № 21 ліцензію на право зберігання пального анульовано, у зв'язку з несплато чергового платежу за ліцензію. На момент анулювання ліцензії до Головного управління ДПС у Закарпатській області не надходило звернення щодо внесення річної плати за ліцензію та не подано копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
29.08.2022 року позивачем було подано до ДПС України адміністративну скаргу на розпорядження відповідача №21 від 21.01.2022 про анулювання ліцензії.
Згідно з рішенням ДПС України №16596/6/99-00-06-03-01-06 від 12.12.2022 року адміністративна скарга позивача була залишена без задоволення, а розпорядження відповідача № 21 від 21.01.2022 року про анулювання ліцензії залишено без змін.
Також, 19.12.2022 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо внесення чергового платежу за ліцензію на право зберігання пального.
Листом № 14261/6/07-16-09-03-11 від 29.12.2022 року Головне управління ДПС у Закарпатській області повідомило позивача про відсутність можливості внесення чергового платежу, оскільки зазначена вище ліцензія анульована.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Приписами ч. 7 ст. 15 Закону № 481/95-ВР встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.
У відповідності до ч.ч. 8, 10 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ч. 33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Згідно ч. 44 ст. 15 Закону № 481/95-ВР повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв'язку.
За приписами ч. 46 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Згідно положень ст. 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
У відповідності до п.п. 27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення № 227), Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.
Підпунктом 27 п. 4 Положення № 227 передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.01.2022 року № 21 було анульовано ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 07070414202000012, у зв'язку з несплатою позивачем чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії (норма діє до 31.12.2021).
При цьому, суд звертає увагу, що у вказаному розпорядженні підставою для анулювання ліцензії була зазначена норма, що вже була нечинною, про що відповідачем також було зазначено у оскаржуваному розпорядженні.
Разом з тим, ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено анулювання ліцензії у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.
Відповідно до платіжного доручення від 10.12.2021 року № 1963, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» було сплачено 780,00 грн., на рахунок Головного управління ДПС у Закарпатській області з призначенням платежу: плата за ліцензію на право зберігання пального.
Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують вчасне подання Головному управлінню ДПС у Закарпатській області копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію.
Однак, суд вважає помилковими доводи відповідача щодо застосування до позивача відповідальності за неподання вказаного платіжного доручення у вигляді анулювання ліцензії, з огляду на наступне.
Так, визначені ст. 15 Закону №481/95-ВР заходи щодо анулювання дії ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) можуть бути застосовані контролюючим органом до суб'єкта господарювання лише у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.
Натомість, ненадання суб'єктом господарювання до територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом річної плати за ліцензію, а, відтак, і не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати річної плати.
При цьому, під несплатою річної плати за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб'єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.
Однак, як було вищевказано, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» такої бездіяльності допущено не було, оскільки, здійснення своєчасної сплати річної плати за право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 07070414202000012 підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2021 року № 1963.
Таким чином, суд зазначає, що наведені вище правові норми Закону № 481/95-ВР пов'язують настання наслідків у вигляді анулювання ліцензії саме з несплатою відповідних платежів за ліцензію, а не за ненадання квитанції до контролюючого органу.
Крім цього, ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено обов'язок податкового органу здійснювати нагадування платнику через Електронний кабінет про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію за 30, 20, 10 і 5 днів до спливу відповідного річного оплаченого періоду.
Після отримання позивачем повідомлення від 22.12.2021 р. (за 30 днів) наступні повідомлення, а саме: 01.01.2022 р. (за 20 днів), 11.01.2022 р. (за 10 днів) та 16.01.2022 р. (за 5 днів) позивач від відповідача не отримував, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає, що у відповідача не було достатніх, обґрунтованих та законних підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження № 21, яким анульовано ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге», натомість, відповідач діяв із допущенням надмірного формалізму, залишивши поза увагою обставини щодо фактичної сплати позивачем чергового платежу за ліцензію в розмірі 780,00 грн. та керуючись при прийнятті оскаржуваного рішення виключно обставинами щодо ненадання квитанції.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області № 21 від 21.01.2022 року, яким анульовано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» за реєстраційним № 07070414202000012.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області поновити в Єдиному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (запис) про Товариство з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге», виключену внаслідок прийняття розпорядження № 21 від 21.01.2022 року.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління ДПС у Закарпатській області №14261/6/07-16-09-03-11 від 29.12.2022 року у продовженні дії (внесенні чергового платежу - щорічної сплати) ліцензії на право зберігання пального № 07070414202000012, то така сама по собі не призведе до більш повного відновлення порушених прав позивача, оскільки судом вже визнано протиправним та скасовано спірне розпорядження та зобов'язано поновити відповідну інформацію (запис) про Товариство з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге».
Крім того, станом на день подання позивачем заяви 19.12.2022 року щодо внесення чергового платежу за ліцензію на право зберігання пального у Головного управління ДПС у Закарпатській області були відсутні підстави для продовження дії ліцензії на період з 21.01.2023 року по 21.01.2024 року, оскільки така ліцензія вже була анульована відповідним розпорядженням № 21 від 21.01.2022 року.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 4962,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» (Закарпатська область, Хустський район, с. Довге, вул. Перемоги, буд. 72, код ЄДРПОУ 42643629) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування розпорядження, відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області № 21 від 21.01.2022 року, яким анульовано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» за реєстраційним № 07070414202000012.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області поновити в Єдиному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (запис) про Товариство з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге», виключену внаслідок прийняття розпорядження № 21 від 21.01.2022 року.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаф-Довге» (Закарпатська область, Хустський район, с. Довге, вул. Перемоги, буд. 72, код ЄДРПОУ 42643629) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні).
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька