30 січня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4489/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення порядку і способу виконання рішення у справі за позовом №260/4489/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2021 року у справі №260/4489/20 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії було задоволено, зокрема:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 83% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%, починаючи з 01 січня 2018 року.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, вказаним рішення було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 22.02.2021 року та 11.03.2021 року було видано виконавчий лист.
Представник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подав до суду заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення, в якій представник просить встановити порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у даній справі про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення у справі позивачу здійснено перерахунок пенсії, сума перерахованих коштів за період з 01.01.2018 року по 31.03.2021 року становить 64971,12 грн., виплата яких буде забезпечена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. У зв'язку з тим, що виплата перерахованих коштів буде здійснюватись позивачу згідно з постановою КМУ «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік» від 24.01.2020 №22 і у державного виконавця немає можливості виконати рішення суду без участі боржника, тому виникла необхідність у зверненні до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення.
29 грудня 2022 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшли заперечення на заяву в яких просить таку залишити без задоволення.
Заява була призначена до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2023 року.
Державний виконавець та сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
У відповідності до норм статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності позивача, представника заявника та відповідача.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Вирішуючи питання про наявність підстав для зміни способу, порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.
Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Разом з тим, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Також суд враховує, що порядок і спосіб виконання рішення про зобов'язання боржника вчинити дії регламентований законом, і незгода стягувача чи державного виконавця з цим порядком не може бути підставою для зміни прийнятого рішення. Разом з тим, у разі незгоди особи з прийнятим судом рішенням, останній не позбавлений права оскаржити його в порядку апеляційного провадження.
Так, судовим рішенням, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Подаючи заяву про встановлення порядку і способу виконання рішення заявник, в свою чергу, не зазначив який саме спосіб і порядок виконання судового рішення буде ефективним на його переконання.
Суд зауважує, що судом не встановлювалось жодних сум, які належать до виплати позивачу, не приймалось рішення про стягнення таких сум з відповідача, тощо.
Поряд з цим, суд враховує, що відповідачем, на виконання рішення суду здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зазначене рішення внесено до відповідного Реєстру виконання рішень.
В свою чергу, боржник, при виконанні рішення суду у цій справі, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства. При цьому, суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не заперечує свого обов'язку виплатити суму заборгованості, а лише вказує на те, що така виплата буде здійснена відповідно до встановленої процедури в порядку черговості.
Суд зазначає, що такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України, а навпаки вказують на те, що така зміна призведе до зміни способу судового захисту у цій справі, що не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Отже, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Також, суд зважає на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що в разі зміни способу виконання судового рішення таке буде виконане.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява державного виконавця відділу примусового виконання рішень про встановлення порядку і способу виконання судового рішення не узгоджується з положеннями статті 378 КАС України, є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 248, 250, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення порядку і способу виконання рішення у справі за позовом №260/4489/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Я. М. Калинич