27 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/31915/21
категорія 111031101
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №00117234-5113-0608 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 р. у розмірі 125305,01 грн Головного управління ДПС у Житомирській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0182042-5133-0625 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 р. у розмірі 140450,66 грн Головного управління ДПС у Житомирській області.
В обгрунтування позову зазначив, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач визначив податок на нерухомість, а саме на належний у відповідних податкових періодах позивачеві на праві власності майновий комплекс, виходячи з його загальної площі 8975,2 кв.м. Відповідно до технічного паспорту на вказане нерухоме майно дійсна площа відповідного об'єкту нерухомого майна становить 438,8 кв.м. Отже, податок на нерухомість для позивача відносно об'єкту нерухомого майна, який перебував у його власності, підлягає перерахунку, з огляну на що, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з хворобою представника позивача та неможливістю його прибуття у судове засідання.
Відповідач до суду направив відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи стверджує, що позивач був власником нерухомого майна: майнового комплексу загальною площею 8975,2 кв.м., яке в розумінні ст.266 ПКУ є об'єктом оподаткування на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Згідно витягу з Державного реєстру право власності припинено 09.01.2020. Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 09.01.2020 до статутного капіталу ТОВ "ВМЮ ПЛЮС", ОСОБА_1 було передано майновий комплекс загальною площею 8975,2 кв.м. Розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки здійснюється органами ДПС на підставі інформації про перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у власності фізичних та юридичних осіб, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, контролюючим органом проведено обчислення податку виходячи із загальної площі об'єкту нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Щодо податкового повідомлення-рішення №00117234-5113-0608 зазначає, що у постанові СААС у справі №240/9770/19 встановлено правомірність винесеного податкового-повідомлення рішення №00117234-5113-0608 від 20.05.2019 на суму 124305,01 грн за 2018р.
Чергове судове засідання призначено на 27.12.2022.
Заслухавши пояснення учасників справи, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 у 2018-2019 роках на праві власності належав майновий комплекс: а саме: виробничого та адмінпобутового корпусу літ."Б" загальною площею 8975,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку експерта КНДІ судових експертиз №1487/19-25 від 30.09.2019р., вказане вище нерухоме майно станом на 2015р. було зруйнованим. З даного приводу до ЄДР ДР було внесене повідомлення про відкриття кримінального провадження за № 12018060250000083 за ч. 2 ст. 194 КК України від 01.02.2018р.
Відповідно до Технічного паспорту на вказане нерухоме майно дійсна площа відповідного об'єкту нерухомого майна становить 438,8 кв.м.
20.05.2019 Головним управлінням ДПС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00117234-5113-0608 зі сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 р. у розмірі 125305,01 грн та 29.04.2020 податкове повідомлення-рішення №0182042-5133-0625 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 р. у розмірі 140450,66 грн.
Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно, при нарахуванні податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, враховано площу вказаного вище об'єкту нерухомого майна 8975,2 кв.м., замість 438,8 кв.м., звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (надалі за текстом -ПК України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.
Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункт 266.3 статті 266 ПК України).
Відповідно до вимог підпункту 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
За правилами пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до пп.266.7.1, 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.266.3.2 ст. 266 база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За приписами п. 266.7.2. податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до п. 266.7.3 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено обчислення податку на нерухомість, виходячи з загальної площі належного позивачеві нерухомого майна 8975,2 кв.м.
Однак, як підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) №1487/19-25 від 30.09.2019р., за результатами проведеного натурного обстеження об'єкта дослідження, а також з аналізу представлених на дослідження матеріалів, експертом встановлено, що досліджуваний виробничий та адміністративно-побутовий корпус літ. «Б» на даний момент демонтований окрім невеликої частини адміністративного корпусу.
Експертом встановлено, що з урахуванням наданих фотоматеріалів конструктивних елементів виробничого та адміністративно-побутового корпусу літ. «Б», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 2015 рік, збережена частина будівлі має площу 438,8 кв.м. З даного приводу до ЄДР ДР було внесене повідомлення про відкриття кримінального провадження за № 12018060250000083 за ч. 2 ст. 194 КК України від 01.02.2018р.
Технічним паспортом на вказане нерухоме майно та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 278899007 підтверджується, що дійсна площа відповідного об'єкту нерухомого майна становить 438,8 кв.м.
Таким чином, вважаючи, що податок на нерухомість для позивача відносно об'єкту нерухомого майна, який перебував у його власності, а саме: майнового комплексу: виробничого та адмінпобутового комплексу літ. «Б» загальною, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за 2018р. та 2019р. підлягає перерахунку, оскільки дійсна площа вказаного вище об'єкту нерухомого майна становить 438,8 кв.м., а не 8975,2 кв.м., ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення звірки даних та здійснення перерахунку податку на нерухомість.
Листом від 24.10.2022 ГУ ДПС у Житомирській області повідомило позивача, що підстави для перерахунку податку на нерухоме майно за 2018-2019 роки відсутні. Крім того, зазначено, що відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення за 2018 рік контролюючим органом було винесено правомірно.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність підстав для перерахунку податку, оскільки правомірність податкового повідомлення-рішення №00117234-5113-0608 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 р. встановлено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, та зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось з інших підстав, а саме: належність об'єкта нерухомого майна позивача до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, тоді як у даній справі розглядається обчислення вказаного податку з розрахунку загальної площі.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи щодо площі об'єкта нерухомості, яка підлягає оподаткуванню, на виконання вимог підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, контролюючий орган не провів перерахунок сум податків, не відкликав (скасував) податкові повідомлення-рішення та не виніс нові податкові повідомлення-рішення розраховані відповідно до наявної площі нерухомості.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00117234-5113-0608 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 р. у розмірі 125305,01 грн та податкового повідомлення-рішення №0182042-5133-0625 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 р. у розмірі 140450,66 грн.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наявної у матеріалах справи квитанції від 04.10.2021 вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено 1816,00 грн судового збору за дві вимоги немайнового характеру.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що вищезазначений судовий збір в розмірі 1816,00 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. Код ЄДРПОУ 44096781) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.05.2019 №00117234-5113-0608 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 р. у розмірі 125 305,01 грн .
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.04.2020 №0182042-5133-0625 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 р. у розмірі 140 450,66 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,00 гривень (тисяча вісімсот шістнадцять гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа