Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2023 року Справа№200/5161/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088), 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса місцезнаходження: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.10.2022 № 054450002930 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Ухвалою від 13 грудня 2022 року суд залишив позовну заяву без руху, 27 грудня 2022 року позивач надіслав засобами електронного зв'язку усунення недоліків.
Ухвалою суду від 30 грудня 2022 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/5161/22 за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 19 січня 2023 року у відповідачів по справі витребувано певні докази.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.10.2022 вона звернулася до відповідача, із заявою про призначення пенсії за віком. Разом із заявою нею було надано усі документи необхідні для призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.10.2022 №054450002930 їй було відмовлено в призначені пенсії та не було зараховано до стажу періоди роботи з 24.04.1980 по 11.02.1981, з 07.08.1984 по 01.10.1985, з 01.11.1985 по 17.01.1988, з 30.11.1988 по 10.03.1993 та з 18.01.1988 по 01.11.1988. Зазначене рішення та дії Пенсійного органу, позивач вважає неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству.
Першим відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу №054450002930 від 31.10.2022 прийняте у відповідності до чинного законодавства. Для зарахування даних періодів роботи в колгоспах позивачці необхідно надати уточнюючі довідки із зазначенням встановленого мінімуму трудової участі та фактично відпрацьованого часу. Також, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_2 від 18.01.1988, підстави на прийняття позивача читається частково. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Другим відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що вирішення питання призначення пенсії чи відмови в призначенні у зв'язку з відсутністю права здійснюється управлінням на підставі наданих заявником документів, а також матеріалів наявних в базах даних Управління. Згідно наданих документів та даних персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача був врахований по 31.03.2010, обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058 та склав 24 роки 07 місяців 04 дні. Спірні періоди роботи не були враховані, оскільки внесені з порушенням вимог Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, крім того період з 18.01.198 по 01.11.1988 не був врахований, оскільки у трудовій книжці, підстава на прийняття читається частково, у зв'язку з чим, уповноважений орган не має можливості врахувати вказаний період при розрахунку стажу.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022. 21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Водночас, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 12 серпня 2022 року затверджений Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року. В подальшому воєнний стан продовжений до лютого 2023 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2022 позивач звернулася через Веб-портал Пенсійного фонду до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області була розглянута заява ОСОБА_1 та рішенням №054450002930 від 31.10.2022 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії.
Вказане рішення від 31.10.2022 обґрунтовано тим, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 24.04.1980 по 11.02.1981 в колгоспі ім. Шевченка; з 07.08.1984 по 01.10.1985 в колгоспі ім. Мічуріна; з 01.11.1985 по 17.01.1988 в колгоспі “Маяк”; з 30.11.1988 по 10.03.1993 в колгоспі ім. Кірова ( ТзОВ “АГРОФІРМА АГРОТІС”) оскільки не надано довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в господарствах, та період роботи з 18.01.1988 по 01.11.1988, оскільки відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.01.1988, підстава на прийняття читається частково, необхідно повторно долучити скановану копію трудової книжки.
Позивач оскаржує вищевказане рішення Пенсійного органу щодо не зарахування спірних періодів роботи як таке, що порушує норми чинного законодавства та її конституційних прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV, визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до приписів ст. 26 Закону № 1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до положень п. 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, положення Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та надав відповідні документи.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.(далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки колгоспника № НОМЕР_4 та трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , яка містить відображені записи щодо спірних періодів, які не були взяті до уваги відповідачем для обчислення трудового стажу позивача, а саме з 24.04.1980 по 11.02.1981, з 07.08.1984 по 01.10.1985, з 01.11.1985 по 17.01.1988, з 30.11.1988 по 10.03.1993 та з 18.01.1988 по 01.11.1988.
Суд зазначає, що фактично підставами для не зарахування спірних періодів трудової діяльності позивача стали недоліки заповнення та оформлення трудової книжки ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне виконання роботодавцем своїх обов'язків щодо заповнення та ведення трудової книжки працівника на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу при вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періодів роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача 1 від 31.10.2022 № 054450002930 про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України.
Враховуючи все вищезазначене, суд доходить висновку, що спірне рішення від 31.10.2022 № 054450002930 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції, який підлягає стягненню з першого відповідача, оскільки спірні правовідносини виникли саме з його вини.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088), 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса місцезнаходження: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.10.2022 № 054450002930 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса місцезнаходження: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24.10.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до страхового стажу періоди її роботи з 24.04.1980 по 11.02.1981, з 07.08.1984 по 01.10.1985, з 01.11.1985 по 17.01.1988, з 30.11.1988 по 10.03.1993 та з 18.01.1988 по 01.11.1988, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України України в Івано-Франківській області (адреса місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 30 січня 2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар