Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2023 року Справа№200/4939/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання видати направлення для проходження військово-лікарської комісії та лікування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 . Просив суд: 1) визнати бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_2 щодо не розгляду рапортів про видачу направлення на проходження лікування та військово - лікарської комісії ОСОБА_1 , протиправною; 2) зобов'язати командування ВЧ НОМЕР_2 видати направлення на проходження військово - лікарської комісії та лікування для ОСОБА_1 на підставі п.п. «г», п. 3, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», через самостійне виховання дитини, що не досягла 18 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було двічі написано рапорт про проходження військово - лікарської комісії та відправки на лікування. Станом на 08 листопада 2022 року, строк розгляду обох рапортів минув, результати розгляду рапорту, як і причини відмови відповідачем позивачу не повідомлені. Зважаючи на це, позивач вважає бездіяльність відповідача такою, що порушує його права у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
25 листопада 2022 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
27 грудня 2022 року, позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій, у зв'язку із невірним написанням свого прізвища, просив суд прохальну частину позову викласти в наступному вигляді: 1) визнати бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_2 щодо розгляду рапортів про видачу направлення на проходження лікування та військово - лікарської комісії ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати командування ВЧ НОМЕР_2 видати направлення на проходження військово - лікарської комісії та лікування для ОСОБА_1 .
Представник відповідача, був належним чином повідомлений про розгляду справи судом, про що свідчить поштове повідомлення, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 200/4554/22 за правилами загального позовного провадження.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , є військовослужбовцем за званням - солдат, проходить військову службу на посаді водія зенітно - ракетного взводу, 2 механізованого батальйону, 54 ОМБр ім. гетьмана ОСОБА_2 , ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_5 .
У зв'язку із внутрішніми захворюваннями у червні 2022 року, позивача за Наказом ВЧ НОМЕР_2 було відправлено до шпиталю ВЧ НОМЕР_6 , для проходження військово - лікарської комісії (ВЛК), на якій ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним. За результатами пройденого ВЛК, позивачу було встановлено: доліхосигма з помірним порушенням функції. Хроничний гастродуоденіт, стадія ремісії без порушення функції (довідка військово - лікарської комісії ВЧ НОМЕР_6 від 05.07.2022 № 2220).
05 жовтня 2022 року, позивач написав рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_2 , в якому просив направити його на проходження ВЛК, у зв'язку з проблемами зі здоров'ям.
08 жовтня 2022 року, позивач через свою дружину подав рапорт до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому просив забезпечити наданням у встановленому порядку направлення на медичний огляд військово - лікарською комісією та лікування, службову характеристику для проведення медичного огляду військово - лікарською комісією та пакет інших необхідних документів, у зв'язку із погіршенням здоров'я.
Станом на 08 листопада 2022 року, результати розгляду рапорту, як і причини відмови відповідачем позивачу не повідомлені.
Отже, позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його права.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
В частині сьомій статті 1 Закону № 2232-XII закріплено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 10 статті 14 Закону № 2232-ХІІ за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
- придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
- тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
- підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
- непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
- непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
- підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
- підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Приписами підпункту «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час воєнного стану, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до приписів частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Що стосується медичного огляду військовослужбовців, то пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, що направлення на медичний огляд проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;
б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно до пункту 6.4 глави 6 розділу II Положення № 402, у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (пункт 6.10 глави 6 розділу II Положення № 402).
Як встановлено судом, позивач звертався із рапортами від 05.10.2022 до командира ВЧ НОМЕР_2 та від 08.10.2022 до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про направлення на військово-лікарську комісію для визначення подальшої придатності до служби в Збройних Силах України у зв'язку зі станом здоров'я.
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення,- звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Як вже зазначалось вище, рапорти позивача стосувалися направлення на військово-лікарську комісію для визначення подальшої придатності до служби в Збройних Силах України у зв'язку зі станом здоров'я. Разом із рапортами позивачем надавалась довідка ВЛК про хворобу № 2220 від 05.07.2022.
Однак, будь-якої відповіді чи рішень стосовно розгляду питання, порушеного позивачем у рапортах стосовно можливості (наявності підстав) для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією відповідач не надав (не прийняв). Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Крім того, у разі якщо заява чи рапорти подавалися за невстановленою формою, не за командою, чи містять інші недоліки у їх поданні, направленні, то заявника жодним чином не повідомлено про це, а так само не роз'яснено порядок подання рапортів відповідного змісту.
Суд звертає увагу, що на даний час законодавством чітко не визначено та не передбачено ряд моментів при подачі рапортів військовослужбовцями - реєстрація, термін розгляду, оформлення відповіді командира по суті.
Разом з тим, наведені вище положення передбачають право військовослужбовця на проходження військово-лікарської комісії за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби.
Також згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Відтак, у будь-якому випадку, командир військової частини за результатами розгляду рапорту (заяви) військовослужбовця, зобов'язаний протягом місяця розглянути рапорт (заяву) військовослужбовця та надати відповідь по суті порушених питань. При цьому суд не ставить під сумнів право командира діяти на власний розсуд одноосібно приймаючи відповідні рішення з цього приводу.
Водночас під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів щодо розгляду та надання відповіді, прийняття будь-якого рішення з приводу поданих рапортів від 05.10.2022 до командира ВЧ НОМЕР_2 та від 08.10.2022 до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Донецького обласного ТЦК та СП, чи-то задоволення, чи-то відмови, що свідчить про допущену ним бездіяльність.
Доказів протилежного відповідач суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав, доводи позивача не спростував.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 05.10.2022 (оскільки саме цей рапорт був адресований відповідачу).
Щодо рапорту від 08.10.2022, суд зазначає, що він був звернутий до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Донецького обласного ТЦК та СП, які не є сторонами у цій справі, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання бездіяльності командування ВЧ НОМЕР_2 щодо не розгляду даного рапорту.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання командування ВЧ НОМЕР_2 видати направлення на проходження військово - лікарської комісії та лікування для ОСОБА_1 на підставі п.п. «г», п. 3, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», через самостійне виховання дитини, що не досягла 18 років, суд зазначає що позивачу не було відмовлено у видачі направлення на проходження військово - лікарської комісії та лікування, оскільки не був розглянутий рапорт від 05.10.2022.
Крім того, суд вказує на те, що за наслідками розгляду рапорту, командир має право діяти на власний розсуд одноосібно приймаючи відповідні рішення з цього приводу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що належним та допустимим способом захисту порушених прав позивача буде визнання бездіяльності командування ВЧ НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 05.10.2022 про видачу направлення на проходження лікування та військово - лікарської комісії протиправною та зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 05.10.2022 про видачу направлення на проходження лікування та військово - лікарської комісії та прийняти відповідне рішення про що повідомити ОСОБА_1 у відповідний до Закону України строк.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання видати направлення для проходження військово-лікарської комісії та лікування, є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання видати направлення для проходження військово-лікарської комісії та лікування - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.10.2022 про видачу направлення на проходження лікування та військово - лікарської комісії, протиправною
Зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.10.2022 про видачу направлення на проходження лікування та військово - лікарської комісії та прийняти відповідне рішення про що повідомити ОСОБА_1 у відповідний до Закону України строк.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко