Справа № 606/2181/22
24 січня 2023 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б., розглянувши матеріали справи по адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю ОСОБА_1 , захисника Істеревича А.З.-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №547064 від 30.11.2022 року, 15.11.2022 року близько 13.30 год. ОСОБА_1 вчинила відносно свого зятя ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру, а саме: обмежила доступ до житла де прописаний останній.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Істеревич А.З. просив закрити провадження по справі, вказуючи, що у діях ОСОБА_3 не має складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на наступні доводи. Так, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . З 03.03.2022 року по даний час ОСОБА_2 у вказаному домогосподарстві не проживає, його дружина з дітьми виїхали на проживання в США. ОСОБА_2 виїжджаючи з будинку, забрав всі свої речі, що підтверджується відповідними актами. Вказані обставини підтверджуються і письмовою заявою ОСОБА_4 . Крім того, просив звернути увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не містить місця вчинення правопорушення, а також не викладено об'єктивної сторони правопорушення.
ОСОБА_1 підтримала свого захисника, просила закрити провадження по справі, жодного насильства відносно свого зятя не вчиняла.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані пояснення та письмові матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обовя'зок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували факт вчинення нею домашнього насильства у формі економічного насильства.
Натомість захисником Дроздовської С. долучено Акт від 30 листопада 2022 року та Акт від 23.01.2023 року, які складені депутатом Теребовлянської міської ради та в присутності сусідів за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до яких ОСОБА_2 з 03.03.2022 року за місцем реєстрації не проживає, перед виїздом дружини і дітей за кордон, вивіз свої особисті речі та речі своєї сім'ї, на час складання актів, речей ОСОБА_2 в господарстві не має. Як слідує, із заяви ОСОБА_4 , остання повідомляє про те, що її чоловік ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 02.03.2022 року. На час від'їзду дружини з дітьми, а саме: 05 жовтня 2022 року ОСОБА_5 із вказаного будинку забрав свої речі.
Тому, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, зокрема щодо дій ОСОБА_3 для вчинення домашнього насильства щодо зятя ОСОБА_2 . Будь-які інші докази на підтвердження її вини у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано місця вчинення адміністративного правопорушення, не вказано, якими діями ОСОБА_6 обмежила доступ до житла ОСОБА_7 .
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням корегувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя І.Б. Марціцка