Справа № 606/177/23
30 січня 2023 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №3 (м.Теребовля)Тернопільського РУПГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164 КУпАП,
До Теребовлянського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний протокол серії ВАВ № 279117 від 20.01.2023 року, згідно якого ОСОБА_1 20.01.2023 року о 12.15 год. в м. Теребовля на ринку по вул.Небесної сотні здійснювала продаж подрібненого тютюну без відповідних на те документів, чим порушила правила провадження господарської діяльності та без отримання відповідної ліцензії, чим порушила п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.164 КУПАП.
Згідно ст. 278 КУпАП суддя при підготовці справи до розгляду вирішує питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Стаття 164 КУпАП встановлює відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Санкцією ч.1 статті 164 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Отже, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення суд у відповідності до ст. 283 КУпАП повинен вирішити питання про застосування додаткового стягнення у виді конфіскації та вирішити питання щодо вилучених речей.
Однак протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей щодо вилучення безпосереднього предмету адміністративного правопорушення. Крім цього, до даного протоколу не долучено докази того, що ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи-підприємця та не отримувала ліцензію на провадження господарської діяльності, не надано докази систематичності дій особи, у відношенні якої складено протокол, оскільки складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності,
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейшейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Основними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу, для належного оформлення. Таким чином, зазначені обставини не дають можливості повно та об'єктивно розглянути дану справу, встановити вину та накласти на правопорушника адміністративне стягнення, тому суд вважає необхідним надіслати матеріали даної справи на дооформлення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги, обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 251, 256, 278 КпАП України, суд
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП повернути до відділення поліції №3 (м.Теребовля)Тернопільського РУПГУНП в Тернопільській області для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Іванченко