Справа № 464/241/23
пр.№ 2-а/464/21/23
30 січня 2023 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу № 464/241/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАР № 6352749 від 31 грудня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, покликаючись, що правил дорожнього руху не порушував та адміністративного правопорушення не вчиняв.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 11 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Указаною ухвалою залучено співвідповідачем Департамент патрульної поліції, як належну юридичну особу.
Відповідачем, 25 січня 2032 року подано відзив на позовну заяву, у якому просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі за безпідставністю, жодних доказів вчинення позивачем правопорушення не надано.
На підставі п.10 ч.1 ст.4 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, 31.12.2022 року інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області за адресою: 6км800м. автодороги Західний обхід м.Львова, зупинено автомобіль марки «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в порушення вимог п.п.31.3 (б) ПДР України не пройшов обов'язковий технічний контроль.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 121 КУпАП, інспектором винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6352749 від 31.12.2022 року, законність якої є предметом спору у данні справі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктом 31.3 б ПДР встановлено, що експлуатація транспортних засобів забороняється згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частина 3 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 29 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 лютого 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
- транспортними засобами спеціального призначення;
- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
- службовими легковими автомобілями;
- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 , являється загальним легковим седаном-В, який на праві власності належить «Абінбев Ефес Україна».
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вид діяльності AT «Фармак» визначено як виробництво пива (основний); виробництво готових кормів для травин, що утримуються на фермах, виробництво солоду, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля напоями, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, діяльність у сфері зв'язків із громадськістю, консультування з питань комерційної діяльності й керування, посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин.
Також, як вбачається з наявних у справі матеріалів та наданих позивачем пояснень, вказаний транспортний засіб використовується позивачем у службовій діяльності.
Таким чином, автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку і відповідно якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він не підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 р. по справі № 678/483/17 та від 08.07.2020 р. по справі № 731/186/17.
До постанови про накладення адміністративного стягнення докази протилежного (про використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів) суду відповідачами не додано. Сам по собі факт належності транспортного засобу підприємству не може свідчити про його використання з метою отримання прибутку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги відсутність події адміністративного правопорушення, постанова серії ЕАР № 6352749 від 31.12.2022 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи судом встановлено, що за подання позову сплачений судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.
На підставі викладеного, оскільки стягнення судових витрат із суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого була відповідачем у справі, прямо передбачено частиною першою статті 139 КАС України, сплачена позивачем сума судового збору за подання апеляційної скарги підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 205, 250, 255, 272, 286 КАС України,
Позов задоволити.
Постанову серії ЕАР № 6352749 від 31 грудня 2022 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 536 грн 80 коп. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції..
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ відсутній, 79053, м. Львів, вул.Перфецького,19.
відповідач Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м.Київ, вул.Ернста,3
Повне рішення суду складено 30 січня 2023 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.250 КАС України.
Суддя Г.О.Шашуріна