Справа № 991/6668/22
Провадження 1-кс/991/6698/22
24 січня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника власників (володільців) майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019 р.,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019 р. (далі - Кримінальне провадження) накласти арешт на майно (мобільні телефони, документи, ноутбук), а також грошові кошти в сумі 9500 доларів США, вилучене 21.12.2022 р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а також за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, в рамках якого під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 вилучено майно (мобільні телефони, документи, ноутбук), яке відповідає критеріям речового доказу, арешт такого майна є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення експертних досліджень; а також вилучено грошові кошти в сумі 9500 доларів США, які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як спільна сумісна власність подружжя та які можуть бути предметом можливої конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено ОСОБА_6 судом у випадку визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються (ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України), арешт таких грошових коштів необхідний з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Детектив НАБУ ОСОБА_3 , який діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_5 (а. 21, том 3) в судовому засіданні Клопотання підтримав частково, не наполягав на накладенні арешту на вилучений ноутбук, оскільки він вже оглянутий.
Представник власників (володільців) майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти доводів Клопотання, просила у його задоволенні відмовити в повному обсязі, виходячи з того, що (1) обшуки було проведено у помешканнях, якими користується адвокат ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_6 , обліковується за Радою адвокатів Київської області), за відсутності представника ради адвокатів регіону, в результаті яких були вилучені документи та речі, які містять адвокатську таємницю, що призвело до грубого порушення прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності; (2) ухвалою слідчого судді про обшук не надавався дозвіл на вилучення та огляд та вилучення документів, що складають адвокатське досье, на огляд технічних засобів адвоката ОСОБА_7 , що місять особисте листування, внаслідок вилучення мобільних телефонів та ноутбука заблокована діяльність адвоката ОСОБА_7 ; (3) документи та речі вилучено незаконно, всупереч положенням ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки документи отримані ОСОБА_7 в результаті спілкування з особами, яким нею надається правова допомога, зокрема, від таких клієнтів як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , такі документи складають адвокатську таємницю, мобільні телефони також містять інформацію, яка є адвокатською таємницею; (4) вилучені грошові кошти в сумі 9500 доларів США не є спільною сумісною власністю подружжя, а є коштами, які отримані ОСОБА_7 від свого клієнта для виконання нею свої професійних обов'язків.
Дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе:
- необхідність такого арешту;
- наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: учасники організованої групи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , реалізували спільно розроблений єдиний злочинний план, організувавши вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які за пособництва ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , зловживаючи своїм службовим становищем вчинили дії спрямовані на заволодіння чужим майно - права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», зобов'язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки (далі - Право вимоги), на користь учасників організованої групи, шляхом реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, згідно положень ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому слідчий суддя, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.
Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах.
Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, зокрема, арешту майна.
Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявні достатні підстави вважати про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: ухвалою від 08.02.2019 у справі № 1-кс/761/3535/2019, ухвалою від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19, якими накладено арешт на Права вимоги та визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі АРМА в управління Права вимоги (а. 27-35, 50-58, том 2), документами АРМА, надісланих на адресу ДП «Сетам» щодо реалізації активів на електронних торгах, резолюціями ДП «Сетам» (а.с. 59-66, том 2), документами щодо цінових пропозицій (а. 75-78, том 2), протоколом засідання тендерного комітету ДП «Сетам» від 18.04.2019 (а. 79-79,зв., том 2), договором від 19.04.2019 № 1237, укладеним між ДП «Сетам» та ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «СТАТУС», висновком ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «СТАТУС» про вартість Права вимоги (а. 80-83, том 2), таблицею учасників електронних торгів (а. 84-84зв., том 2), протоколом про проведення електронних торгів від 20.05.2019 (а. 85-85зв., том 2), договором купівлі-продажу Прав вимоги від 27.05.2019 р. (а. 86-89, том 2), листом ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «СТАТУС» від 09.06.2020 (а. 91, том 2), протоколом допиту директора ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «СТАТУС» (а. 92-94, том 2), висновком експерта від 17.09.2020 (а. 95-100, том 2), витягом зі звіту про оцінку Прав вимоги, складеним ТДВ «Гільдія оцінювачів України» від 05.08.2020 (а. 101-101,зв., том 2), висновком експерта від 22.09.2021 щодо завдання майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в сумі 112 339 000 грн. (а.104-118, том 2), протоколом огляду речей та документів від 03.02.2022 разом із додатками, складеного за результатом огляду мобільного телефону, вилученого під час обшуку 25.11.2021 за місцем проживання ОСОБА_11 (а.134-192 том 2), протоколом огляду від 17.11.2022 (а. 202-209, том 2), протоколами допиту свідка (а. 193-201, 229-231,том 2) та іншими доказами в їх сукупності.
Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 15.12.2022 у справі № 991/6403/22 та у справі № 991/6402/22 детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 , а саме у житлі та інших приміщеннях (житловий будинок, господарські споруди та будівлі) за адресою: АДРЕСА_2 , а також у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення:
- оригіналів, копій та проєктів документів (в письмовому, друкованому або електронному вигляді), що стосуються накладення арешту, передачі в управління АРМА, проведення оцінки, проведення конкурсу на визначення суб'єкта оціночної діяльності в АРМА та ДП «СЕТАМ», електронних торгів в ДП «СЕТАМ», реалізації АРМА та подальшої купівлі-продажу Прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладених між ПАТ «Український інноваційний банк» та ТОВ «Укрполіскорм»;
- електронних інформаційних систем або їх частини, комп'ютери, ноутбуки, планшети, мобільні термінали та інші електронні носії інформації, на яких зберігаються відомості, що стосуються накладення арешту, передачі в управління АРМА, проведення оцінки, проведення конкурсу на визначення суб'єкта оціночної діяльності в АРМА та ДП «СЕТАМ», електронних торгів в ДП «СЕТАМ», реалізації АРМА та подальшої купівлі-продажу Прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладених між ПАТ «Український інноваційний банк» та ТОВ «Укрполіскорм», а також іншої інформації, що стосується вказаних Прав вимоги та вказаних кредитних договорів;
- записників, щоденників, блокнотів, чорнових записів, в яких містяться записи, що стосуються накладення арешту, передачі в управління АРМА, проведення оцінки, проведення конкурсу на визначення суб'єкта оціночної діяльності в АРМА та ДП «СЕТАМ», електронних торгів в ДП «СЕТАМ», реалізації АРМА та подальшої купівлі-продажу Прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладених між ПАТ «Український інноваційний банк» та ТОВ «Укрполіскорм», а також іншої інформації, що стосується вказаних Прав вимоги, вказаних кредитних договорів;
- оригіналів, копій та проєктів документів (в письмовому, друкованому або електронному вигляді), записників, щоденників, блокнотів, чорнових записів електронних інформаційних систем або їх частини, комп'ютери, ноутбуки, планшети, мобільні термінали та інші електронні носії інформації, на яких зберігаються відомості, що стосуються нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , а також що стосуються будь-яких взаємовідносин з власниками та іншими особами, які мають відношення до вказаної нерухомості (далі - Ухвали).
Зі змісту Ухвал вбачається, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для надання дозволу на проведення обшуку слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено злочин та причетність до його вчинення ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами клопотання про надання дозволу на обшук, зокрема, встановлені в ході досудового розслідування обставини в тому числі свідчать і про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 за використання ним своїх службових повноважень з метою незаконної реалізації Прав вимоги отримав неправомірну вигоду, в тому числі, у вигляді об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , та за адресою: АДРЕСА_4 .
У відповідності до протоколу обшуку від 21.12.2022, Опису речей і документів, які були вилучені в ході обшуку (а. 154-161, том 1), детективами на підставі Ухвали проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- конверт з адресатами ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ОСОБА_8 ;
- заява про вчинення кримінального правопорушення (вх. № КОЛ-2361 від 21.04.2021) на 5 арк.;
- позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач ПАТ «Українська інноваційна компанія» у зшитому вигляді із додатками в загальному на 105 арк.;
- заява директору ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» ОСОБА_17 від імені ОСОБА_18 на 2 арк.;
- акт прийому-передачі приміщення від 31.01.2020 на 1 арк.;
- угода про розірвання договору оренди нежитлового приміщення за договорами № 1 від 21.10.2019 на 1 арк.;
- акт здачі-прийняття послуг по оренді нежитлового приміщення за договором № 1 від 21.10.2019 на 1 арк.;
- акт приймання-передачі приміщення від 21.10.2019 на 1 арк.;
- акт приймання-передачі приміщення від 28.10.2019 на 1 арк.;
- договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 21.10.2019 на 5 арк.;
- робочий проект «Заклад громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_1» ЖК «Софія Київська» за адресою: АДРЕСА_5 на 24 арк.;
- робочий проект 25/07-2019 нежитлового приміщення АДРЕСА_9, замовник - ОСОБА_19 на 11 арк. (далі - Документи).
Щодо вилучення Документів.
Згідно протоколу огляду від 03.02.2022, складеного за результатом огляду копії пам'яті мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 у відповідності до якого виявлено листування ОСОБА_11 зі ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , вбачається наявність достатніх підстав вважати, що «кризис менеджерами» останні називали працівників СБУ, в тому числі, і ОСОБА_6 (а. 134, 140, 143-158, том 2).
Згідно листування у вказаному мобільному телефоні (а. 134-189, том 2), а також чорнових документів, які виявлені під час огляду ноутбука, вилученого в ході обшуку в ОСОБА_11 (протокол огляду від 17.11.2022 та Додатки до нього, а. 202-209, том 2), виявлено файл з назвою «материалы 2019 нов», у якому виявлено закладки з назвою «продажи по 162,149,242, 45 домам нжп», у якому вказано «кризис менеджер нжп 102 кв. м.» у розділі «сума договору» та «фактична оплата» зазначено «0,00». Крім того, виявлено закладки з назвою «продажи по 360 дому», у якому вказано «маршал кризис*тер 65,13 кв. м., двокімнатна квартира АДРЕСА_6 » у розділі «сума договору» та «фактична оплата» відомості відсутні.
У відповідності до договору купівлі-продажу майнових прав № 360-128 від 09.08.2019, додатків до нього у вигляді Специфікації, акту приймання-передачі майнових прав (а. 211-215, том 2) вбачається, що ОСОБА_19 придбала в ТОВ «Софія Буд Груп» майнові права на об'єкт нерухомості, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_7 .
У відповідності до договору купівлі-продажу майнових прав № 162-нжп184 від 05.07.2019, додатків до нього у вигляді Специфікації, акту приймання-передачі майнових прав (а. 217-221, том 2) вбачається, що ОСОБА_19 придбала у ОСОБА_20 майнові права на об'єкт нерухомості, а саме нежитлове приміщення № 184 загальною площею 102,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 .
Згідно протоколу допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_21 від 21.11.2022 (а. 229-231зв., том 2), вбачається, що ОСОБА_21 , який у 2019 році працював на посаді начальника відділу продажу в ТОВ «Софія Буд Груп», а у 2020 році - на посаді директора вказаного підприємства, при ознайомленні з вищевказаним протоколом огляду від 17.11.2022 та Додатками до нього повідомив, що позиція «кризис менеджер» «102 кв.м.» виділена синім кольором в роздруківці під назвою «продажи по 162, 149, 242 и 45 домам» означає, що це нежитлове приміщення, яке знаходиться за адерсою: АДРЕСА_4 , та яке було оформлене на покупця «кризис менеджер», так покупця називала у своїх записах ОСОБА_11 , і саме так вона називала людей чи людину, яка мала б вирішити проблеми з банком ПАТ «Укрінбанк» щодо кредиту та заборгованості, яка виникла у зв'язку з цим кредитом. Відділ продажу ТОВ «Софія Буд груп» не отримував комісії (бонусів) за продаж даної нерухомості, це може свідчити, що вказана нерухомість могла бути передана безоплатно покупцю. Чоловік та жінка з іменем « ОСОБА_22 » кавказької зовнішності займали вказані приміщення, приходили у відділ продажу ТОВ «Софія Буд груп» щоб порадитись з приводу ведення бізнесу, тому що вони збирались відкривати там хлібопекарню, вказане нежитлове приміщення належить ОСОБА_23 . Квартира, яка зазначена в позиції «маршал кризис*тер» виділена сірим кольором в роздруківці з назвою «продажи по 360 дому» це квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яку він за вказівкою керівництва ТОВ «Софія Буд груп» показував клієнту, а саме жінці кавказької зовнішності з ім'ям « ОСОБА_22 », яка була з дівчиною на ім'я « ОСОБА_24 », в подальшому, за вказівкою керівництва ТОВ «Софія Буд груп», яку отримав свідок, працівники відділу продажу підготували договір купівлі-продажу майнових прав на ім'я покупця « ОСОБА_19 », однак відомості щодо здійснення оплати за договором були відсутні, відділ продажу не отримував комісію (бонуси) за продаж даної квартири. За вказівкою ОСОБА_10 представником жителів житлового комплексу « Софія Київська » була юрист ОСОБА_26 , її номер телефону НОМЕР_1 . Під час телефонної розмови з ОСОБА_19 чи з її матір'ю з приводу скарг на ремонт, який здійснювався в квартирі, яка належала ОСОБА_19 а саме: по АДРЕСА_3 , остання повідомила, що їй не відомо нічого про вказаний ремонт і просила до неї більше не дзвонити, після чого, до свідка зателефонувала вищевказана юрист ОСОБА_26 і сказала, щоб він більше не телефонував до власниці вказаної кватири.
Матеріалами Клопотання (а. 126, том 1, а. 248, том 2, а. 84, том 3) підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що номером телефону НОМЕР_1 користується дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 .
Зазначені фактичні дані свідчать про можливе одержання ОСОБА_6 через третіх осіб неправомірної вигоди в якості житлової та нежитлової нерухомості у житловому комплексі « Софія Київська », замовником будівництва якого являлась підконтрольна ОСОБА_10 та ОСОБА_11 юридична особа - ТОВ «Софія Буд Груп». Зі свого боку, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_18 є формальним власником вищевказаного нерухомого майна.
Таким чином, матеріалами Клопотання підтверджено, що в ході досудового розслідування встановлено обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 за використання ним своїх службових повноважень на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з метою незаконної реалізації Прав вимоги отримав неправомірну вигоду, в тому числі, у вигляді об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , та за адресою: АДРЕСА_5.
З огляду на викладене, у органу досудового розслідування на момент вилучення існували достатні підстави вважати, що Документи мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, обставин реалізації Прав вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладених між ПАТ «Український інноваційний банк» та ТОВ «Укрполіскорм», а також містять відомості, що стосуються нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , в тому числі відомості щодо здачі ОСОБА_19 в оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , який являється батьком дружини ОСОБА_6 .
Отже, Документи мають значення для Кримінального провадження, зокрема, підтверджують пов'язаність ОСОБА_6 з можливим предметом неправомірної вигоди у вигляді вищевказаних об'єктів нерухомого майна.
За такого, Документи вилучено у відповідності до Ухвали.
Доводи сторони захисту з приводу того, що Документи вилучено незаконно, всупереч положенням ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки Документи отримані ОСОБА_7 під час здійснення нею адвокатської діяльності, зокрема, в результаті спілкування з особами, яким нею надається правова допомога, зокрема, від таких клієнтів як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та Документи містять адвокатську таємницю, слідчим суддею до уваги не береться з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) передбачені гарантії адвокатської діяльності, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею, забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону)
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону).
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк (ч.ч. 1,2 ст. 27 Закону).
Таким чином, належним доказом на підтвердження того, що ОСОБА_7 надавала/надає вказаним особам послуги як адвокат, та Документи були отримані ОСОБА_7 від клієнтів, зокрема, від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , саме під час здійснення нею адвокатської діяльності, є договір про надання правової допомоги в письмовій формі, укладений з відповідними особами, а у випадку укладення договору в усній формі - відомості щодо запису про це в журналі та документ, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвоката. Проте, відомості, що ОСОБА_7 укладала відповідні договори з такими особами як адвокат, у матеріалах справи відсутні, що свідчить про відсутність підстав вважати, що Документи вона отримала під час здійснення адвокатської діяльності і що Документи містять адвокатську таємницю. Таких доказів стороною захисту не надано.
Відсутність таких договорів свідчить про те, що ОСОБА_7 під час спілкування з такими особами діяла не як адвокат відповідно до Закону з усіма відповідними гарантіями, а як юрист (особа, що має відповідну юридичну освіту та знання), надавала юридичні консультації.
Гарантії, передбачені ст. 23 Закону, про порушення яких заявляє сторона захисту, поширюються виключно на адвокатську діяльність. Надання послуг у вигляді консультацій / роз'яснень з правових питань, за відсутності укладеного договору про надання правової допомоги, не є адвокатською діяльністю у розумінні положень Закону, а тому така діяльність не забезпечується гарантіями за ст. 23 Закону, відповідні гарантії не поширюються на документи, отримані ОСОБА_7 як юристом під час надання нею послуг у сфері права.
Таким чином, підстави вважати, що Документи отримані ОСОБА_7 як адвокатом від своїх клієнтів, містять адвокатську таємницю, а їх вилучення призвело до порушень гарантій адвокатської діяльності, у слідчого судді відсутні.
При цьому, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проведено обшук та вилучено Документи, не є місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_7 .
Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (частина друга статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У відповідності до наданого захисником витягу з ЄРАУ (а. 84-85, том 3) вбачається, що адресою основного робочого місця ОСОБА_7 зазначена наступна адреса: АДРЕСА_8 . Відомості про інші адреси робочих місць ОСОБА_27 в матеріалах справи відсутні. У протоколі обшуку також відсутні будь-які пояснення/зауваження з приводу того, що відповідна квартира є робочим місцем ОСОБА_27 як адвоката.
Доводи сторони захисту про те, що під час обшуку був відсутній представник ради адвокатів регіону, а член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_28 не є представником ради адвокатів регіону, слідчий суддя відхиляє з огляду на наступне.
Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії (ч. 2 ст. 23 Закону).
Обшук проводився у квартирі, яка знаходиться у місті Києві, отже орган досудового розслідування повинен був повідомити про проведення відповідної слідчої дії саме раду адвокатів міста Києва, а не раду адвокатів Київської області, що спростовує доводи захисника.
Листами голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України (а. 77-80, том 3) НАБУ було повідомлено, що у зв'язку із прийнятим рішенням Ради адвокатів України № 6 від 28.01.2022 у Києві відсутні належним чином обрані голови Ради адвокатів та КДКА, не визначений і не обраний персональний склад РАР, КДКА, відсутні представники адвокатської спільноти у РАУ, КДКА, у зв'язку з чим функції Ради адвокатів м. Києва було покладено на Комітет, зокрема, на Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України було перекладено права та обов'язки Ради адвокатів міста Києва сприяти забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних та соціальних прав адвокатів з робочим місцем згідно даних ЄРАУ в м. Києві, у тому числі забезпечити присутність представника у разі проведення в таких адвокатів слідчих дій. У зв'язку з цим, голова Комітету вказаними листами просив про проведення слідчих (розшукових) дій (обшуків та оглядів приміщень адвокатів) повідомляти саме Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України.
У зв'язку із наявністю таких листів детектив звернувся саме до Комітету з метою забезпечення представника під час обшуку.
Згідно протоколу обшуку від 21.12.2022, в ході якого вилучено Документи, вбачається, що під час обшуку був присутній член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_28 , що стороною захисту не заперечувалося.
Враховуючи, що згідно зазначеного повідомлення від відповідного комітету НААУ у місті Києві відсутня Рада адвокатів регіону, а Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не регулює питання забезпечення гарантій адвокатської діяльності в такому випадку, не є порушенням зазначеного Закону в такому разі присутність члена Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України при проведенні обшуку у адвоката. Усі доводи представника стосовно незаконності рішень Ради адвокатів України стосовно Ради адвокатів міста Києва до уваги не приймаються, оскільки стосуються внутрішніх питань діяльності органів адвокатського самоврядування і не впливають на законність дій орагну досудового розслідування.
З огляду на викладене, присутність члена Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_28 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , замість представника Ради адвокатів м. Києва, не порушує норми Закону.
У відповідності до протоколу обшуку від 21.12.2022, Опису речей і документів, які були вилучені в ході обшуку (а. 120-124, том 1), детективами на підставі Ухвали проведено обшук у житлі та інших приміщеннях (житловий будинок, господарські споруди та будівлі) за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
- грошові кошти в сумі: 9500 доларів США (далі - Грошові кошти);
- мобільний телефон Iphone 13 ProMax s/n НОМЕР_2 ; мобільний телефон Iphone 11 ProMax s/n НОМЕР_3 (далі - Мобільні телефони);
- ноутбук macbook моделі А1466 s/n СО2Т6DYJH3QR.
Щодо вилучення Грошових коштів та Мобільних телефонів.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України).
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Згідно відомостей, які містяться у протоколі обшуку від 21.12.2022, Грошові кошти вилучені як такі, що можуть бути предметом неправомірної вигоди або одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається зі змісту Повідомлення про підозру, ОСОБА_6 інкримінується вчинення наступних протиправних дій.
ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи, будучи в ній як співорганізатор, реалізувавши спільно розроблений з її учасниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 єдиний злочинний план, організував вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які за пособництва ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , зловживаючи своїм службовим становищем вчинили дії спрямовані на заволодіння чужим майном Правом вимоги на користь учасників організованої групи, шляхом реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.
Також, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в період з 2 травня 2019 року по 3 травня 2019 року, організував використання завідомо підробленого офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством (суб'єктом оціночної діяльності), а саме: Висновку про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС» із завідомо неправдивими відомостями щодо ринкової вартості Прав вимоги 16 500 000 грн станом на 22.04.2019 - шляхом надсилання його до ДП «СЕТАМ».
Крім того, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою та в інтересах ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, в період з 21.08.2018 по 06.06.2019, неодноразово висловлював ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прохання надати неправомірну вигоду для себе в загальній сумі 32 000 доларів США та одержував у ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_10 таку вигоду у вищевказаній сумі, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 880 623 грн, за вчинення ОСОБА_6 дій з використанням свого службового становища, що полягало у використанні повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 22018000000000303 від 08.10.2018 спрямовані на забезпечення накладення арешту на Права вимоги, забезпечення їх передачі до управління АРМА, та забезпечення зняття арешту на них з метою скасування або припинення обтяжень визначених іпотечними договорами та договорами поруки Прав вимоги, а також з метою подальшого їх продажу на підконтрольну ОСОБА_10 та ОСОБА_11 юридичну особу (фінансову установу).
Згідно протоколу огляду від 03.02.2022, складеного за результатом огляду копії пам'яті мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 у відповідності до якого виявлено листування ОСОБА_11 зі ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , вбачається наявність достатніх підстав вважати, що «кризис менеджерами» останні називали працівників СБУ, в тому числі, і ОСОБА_6 ; листування зі ОСОБА_10 свідчить про наявність достатніх підстав вважати щодо організації вищевказаними особами реалізації прав вимоги за заниженою ціною - 16 500 000 грн., постійне перебування ОСОБА_11 на зв'язку з ОСОБА_6 , зустрічі з останнім, ОСОБА_10 через ОСОБА_11 здійснював фінансування вказаної організованої групи, ОСОБА_11 за вказівкою від ОСОБА_10 неодноразово надавала неправомірну вигоду ОСОБА_6 за використання своїм службовим становищем в інтересах останніх (а. 156, 171,зв., 182-182зв, том 2)
З огляду на викладене, у органу досудового розслідування існували достатні підстави вважати, що Грошові кошти можуть бути предметом неправомірної вигоди або одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що стало підставою для їх вилучення в ході обшуку.
Отже, Грошові кошти вилучено у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому підстави вважати, що їх вилучення відбулося незаконно, відсутні.
Сторона захисту зазначає, що Грошові кошти належать ОСОБА_29 , є коштами, які отримані ОСОБА_7 від свого клієнта для виконання нею свої професійних обов'язків.
Зі свого боку, у протоколі обшуку від 21.12.2022 представник Ради адвокатів м. Києва ОСОБА_30 зазначив, що ОСОБА_29 визнала Грошові кошти своїми. Проте, у протоколі обшуку відсутні будь-які пояснення / зауваження з приводу того, що Грошові кошти є коштами, які ОСОБА_7 отримала від свого клієнта на витрати, пов'язані із виконання нею свої професійних обов'язків як адвоката за договором про надання правової допомоги.
Так, у матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі від 16.12.2022, укладений між адвокатом ОСОБА_7 та клієнтом ОСОБА_31 до Договору про надання правової допомоги та Додаткової угоди від 16.12.2022 (а. 99, том 3), згідно якого ОСОБА_31 передав, а адвокат ОСОБА_7 прийняла грошові кошти на заплановані витрати, необхідні для виконання обов'язків за Договором, що планує понести адвокат у розмірі, що складає гривневий еквівалент 9 500 доларів США за середнім комерційним курсом на день здійснення платежу і дорівнює 380 000, 00 грн. У Акті зазначено, що грошові кошти передаються у іноземній валюті у зв'язку з нестабільним економічним становищем в країні внаслідок введення 24.01.2022 воєнного стану.
Проте, відповідний Акт слідчий суддя не бере до уваги, з огліду на наступне.
При проведенні обшуку не повідомлялось ОСОБА_7 про те, що ці кошти належать іншим особам або були передані їй для виконання доручень відповідно до договору про надання правової допомоги.
Також, зазначений акт не дозволяє ідентифікувати вилучені кошти як такі, що передані відповідно до вказаного акту.
Стороною захисту, виходячи із засади змагальності сторін (ст. 22 КПК України), не доведено, що вилучені Грошові кошти, а саме 95 купюр номіналом по «100» доларів (як це зазначено у протоколі обшуку від 21.12.2022, а. 121, том 1), є грошовими коштами, які нібито ОСОБА_27 отримала від клієнта на підставі Акту приймання-передачі (відсутні відомості про те, якими купюрами такі кошти їй були передані).
З огляду на викладене, з урахуванням відомостей з ЄДЗВ щодо нарахованих доходів податковими агентами (протокол огляду від 16.12.2022), згідно яких за останні три роки (2020-2022) ОСОБА_27 не отримала жодного доходу, підстави вважати, що вилучені Грошові кошти належать ОСОБА_27 та є коштами, отриманими нею для здійснення професійної діяльності та/або є доходами від здійснення нею адвокатської діяльності, відсутні.
Грошові кошти вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_27 .
На момент звернення з Клопотанням у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що Грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_27 та можуть бути предметом можливої конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено ОСОБА_6 судом у випадку визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються (ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України).
Згідно відомостей з протоколу обшуку від 21.12.2022 вбачається, що в ході проведення обшуку ОСОБА_7 добровільно надала доступ до свого мобільного телефону Iphone 11 ProMax. За результатом первинного огляду Мобільного телефону виявлено у додатку WhatsApp з абонентом ОСОБА_37 ( НОМЕР_4 ) листування за 17.03.2021 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а також квитанція щодо оплати комунальних послуг. У зв'язку з тим, що зазначена інформація має значення для встановлення обставин, які досліджуються органом досудового розслідування, а також у зв'язку із відмовою ОСОБА_27 надати повний доступ до телефону шляхом надання до нього паролю, що створює необхідність у проведенні експертного дослідження детективом прийнято про його вилучення. Крім того, у зв'язку із відмовою надати добровільно доступ до мобільного телефону Iphone 13 ProMax з метою подолання системи логічного захисту для проведення експертизи прийнято рішення про його вилучення.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, Мобільні телефони вилучено у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 167, ч. 1,2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому підстави вважати, що їх вилучення відбулося незаконно, відсутні.
Доказів на підтвердження свої доводів про те, що оглянута детективом інформація, яка міститься у телефонах, є адвокатською таємницею, стороною захисту не надано.
Доводи сторони захисту про те, що під час обшуку був відсутній представник ради адвокатів регіону, а адвокат ОСОБА_30 , який брав участь під час проведення обшуку, не є представником ради адвокатів регіону, слідчий суддя відхиляє з огляду на те, що згідно протоколу обшуку від 21.12.2022, в ході якого вилучено Грошові кошти та Мобільні телефони, вбачається, що під час обшуку був присутній адвокат ОСОБА_30 , який у своїх письмових зауваженнях до протоколу обшуку зазначив, що він є представником Ради адвокатів міста Києва. З огляду на викладене, присутність представника ради адвокатів регіону органом досудового розслідування була забезпечена.
Що стосується доводів сторони захисту про проведення обшуку неуповноваженим детективом, якого не зазначено в Ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, то такі доводи не беруться до уваги з огляду на наступне.
Так, за змістом частин 2 статті 235 КПК України, в ухвалі про дозвіл на обшук не треба обов'язково зазначати слідчого (детектива) якому надається дозвіл провести обшук.
Частина 1 статті 236 КПК України передбачає право виконання ухвали про обшук слідчим (детективом) або прокурором. Оскільки обшук проведено детективом (а не іншою особою, яка не зазначена в ч.1 статті 236 КПК України), то відсутні підстави вважати, що наявні очевидні порушення вимог закону, а за такого оцінка суттєвості таких порушень є предметом судового провадження. При цьому, неможливість внаслідок певних об'єктивних причин певним детективом виконати ухвалу про дозвіл на обшук за змістом статей 234-236 КПК України не є підставою для повторного звернення із клопотання про обшук іншим детективом для надання саме йому права здійснити обшук.
У постанові від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків: системне тлумачення норм, передбачених статтями 36, 40, 235, 236 КПК, не дає підстав для твердження про те, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, що мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть приймати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання протоколу обшуку суду як доказу винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, знаходиться поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежуються в цій частині перевіркою того, чи є належним суб'єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування).
Щодо наявності підстав для накладення арешту на Мобільні телефони та Документи.
Згідно протоколів огляду від 22.12.2022, від 27.12.2022, додатків до них (а. 130-141, том 1, а. 25-65, том 3), складеного за результатом огляду мобільного телефону Iphone 11 ProMax, вбачається, що у додатку WhatsApp, встановленому у мобільному телефоні, здійснювався пошук за ключовим словом «Чубинского» за результатами чого віднайдено листування із контактами «ОСОБА_36» ( НОМЕР_5 ), ОСОБА_37 ( НОМЕР_4 ), яке стосується об'єкту нерухомості за адресою: ЖК «Софія Київська», АДРЕСА_3 . Також у листуванні з абонентом «ОСОБА_37» міститься фотознімок квитанції від 10.02.2021 № 5 на суму 2025 грн. 90 коп. платник - ОСОБА_19 , отримувач - ТОВ «ЖЕО «Софія Київська».
Згідно протоколу огляду від 23.12.2022 (а. 72-74, том 3), складеного за результатом огляду мобільного телефону Iphone 11 ProMax, вбачається, що наявними апаратними та програмними засобами у спеціаліста скопіювати всю внутрішню пам'ять мобільного телефона не представляється можливим, зокрема, не надалося зв можливе скопіювати вміст встановлених месенджерів Telegram та Signal.
Під час вилучення мобільного телефону Iphone 13 ProMax в ході обшуку він перебував у заблокованому стані, а володілець вказаного телефону відмовився надати добровільно доступ до інформації, що на ньому знаходилась.
Таким чином, доступ до інформації, яка міститься у мобільному телефону, пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, у зв'язку з чим постановою детектива ОСОБА_3 від 27.12.2022 залучено експертів для проведення комп'ютерно-технічної експертизи відносно мобільного телефону Iphone 13 ProMax (а.66-71, том 3), з метою виявлення та фіксування листування, електронних повідомлень, створених з використанням електронної пошти, месенджерів, документів в електронному форматі, фотознімків та відеофайлі щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, виявлення та фіксування серед наявної та видаленої інформації текстових та інших файлів, які містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Згідно протоколу огляду від 22.12.2022 (а. 167-168, том 1), складеного за результатом огляду Документів, вбачається, що Документи стосуються квартир у будинках ЖК «Софія Київська», містять відомості, що стосуються нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_5 (робочі проекти), в тому числі відомості щодо здачі ОСОБА_19 в оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , який являється батьком дружини ОСОБА_6 .
Отже, відомості, що містяться у Документах та Мобільних телефонах, мають важдиве значення для Кримінального провадження, зокрема, підтверджують пов'язаність ОСОБА_6 з можливим предметом неправомірної вигоди у вигляді вищевказаних об'єктів нерухомого майна, отриманої за використання ним своїх службових повноважень на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з метою незаконної реалізації Прав вимоги.
Постановами детектива ОСОБА_32 . Мобільні телефони та Документи визнано речовими доказами, з огляду на відповідність їх критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, оскільки наявні достатні підстави вважати, що можуть містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати, що Мобільні телефони та Документи відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки наявні достатні підстави вважати, що можуть містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, такі відомості можуть бути використані як докази на підтвердження або спростування факту існування зв'язку між ОСОБА_6 та вищевказаним нерухомим майном, на підтвердження або спростування факту одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди у вигляді вищевказаних об'єктів нерухомості за вчинення ним дій, з використанням свої службових повноважень, спрямованих на досягнення мети діяльності організованої групи - незаконна реалізація Прав вимоги за заниженою вартістю, що має важливе значення для встановлення обставин вчинення злочину в рамках Кримінального провадження.
Метою накладення арешту на Мобільні телефони та Документи відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу, оскільки, враховуючи можливу причетність до вчинення злочину ОСОБА_6 є достатні підстави вважати, що наявні ризики втрати, знищення інформації та відомостей, що містяться у Мобільних телефонах, а також ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, передачі, відчуження майна (Мобільні телефони та Документи), щодо якого вирішується питання про арешт.
При цьому, необхідність накладення арешту на Мобільні телефони та Документи обумовлена також і тим, що відомості, що містяться на ньому, дадуть змогу провести належне розслідування Кримінального провадження, забезпечить належне виконання стороною обвинувачення вимог КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення у розумні строки.
Таким чином, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність достатніх підстав вважати про можливу причетність до вчинення злочину ОСОБА_6 , наявність в Мобільних телефонах та Документах відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, відповідність такого майна критеріям речового доказу, існування ризиків щодо можливості втрати, знищення інформації та відомостей, що містяться в телефонах, а також ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, передачі, відчуження майна (Мобільних телефонів та Документів), враховуючи, що для виконання завдань Кримінального провадження є необхідність, щоб Мобільні телефони та Документи на період досудового розслідування та здійснення слідчих дій залишався у незміненому стані, з урахуванням необхідності залучення спеціалістів / експертів для подальшого проведення огляду Мобільних телефонів з метою отримання відомостей, які мають доказове значення, проведення експертного дослідження, з метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення Кримінального провадження як арешт Мобільних телефонів та Документів відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, не призведе до суттєвих наслідків, що позначиться на інтересах власника майна, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування заходу забезпечення Кримінального провадження у вигляді арешту Документів та Мобільних телефонів.
При цьому, такі обставини як присутність під час обшуку члена Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_28 , детектива, який не входить до складу слідчої групи у Кримінальному провадженні, не впливають на можливість накладення арешту на Мобільні телефони та Документи.
У цьому випадку питання законності проведеного обшуку, у ході якого було вилучено вищевказане майно, повинно оцінюватись не формально, а у контексті п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, щодо того, чи були суттєвими порушення при проведенні обшуку на підставі дозволу суду. Оцінка суттєвості таких порушень є предметом судового провадження. Натомість, слідчий суддя вирішуючи питання про арешт майна такими повноваженнями не наділений.
Щодо наявності підстав для накладення арешту на Грошові кошти.
21 грудня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та організованою групою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у організації використання завідомо підробленого документа, вчинене організованою групою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб (далі - Повідомлення про підозру).
Санкція злочину, кваліфікованого за ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, санкція злочину, кваліфікованого за ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У відповідності до правових положень ст. 12 КК України злочин кваліфікований за ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким злочином, оскільки за нього передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким злочином.
Статтею 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Таким чином, існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що Грошові кошти, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 , є предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України, та яке може бути призначене ОСОБА_6 судом у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
У зв'язку із наявністю ризику того, що Грошові кошти можуть бути приховані, перетворені, знищені, передані третім особам з метою уникнення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, яке може бути призначене ОСОБА_6 судом у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України, то необхідність арешту Грошових коштів обґрунтовується запобіганням можливості здійснити їх приховування, перетворення, знищення, передачі.
Таким чином, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України) та необхідність забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, яке може бути призначене відносно ОСОБА_6 судом у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, існування ризику щодо можливості приховування, перетворення, знищення, передачі третім особам Грошових коштів, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності застосування такого заходу забезпечення Кримінального провадження як арешт Грошових коштів.
При цьому, слідчий суддя враховує наступне.
За ч. 1, ч. 3 чт. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).
Прокурор звернувся до слідчого судді з Клопотанням про арешт Грошових коштів з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено ОСОБА_6 судом у випадку визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються (ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України).
Зі свого боку, Грошові кошти вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_27 , а отже наявні достатні підстави вважати, що Грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_27 .
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до вказаного майна принцип пропорційності та накласти арешт на Грошові кошти пропорційно розміру частки, яка належить ОСОБА_6 у спільному сумісному майні, - 4750 доларів США, що буде відповідати меті арешту, таке обмеження право власності відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням Кримінального провадження, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб. Накладення арешту на частку, яка належить ОСОБА_6 у спільному сумісному майні, не є поділом майна з виділенням часток, а є наслідком застосування принципу пропорційності під час вирішення питання про арешт.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення Клопотання в цій частині.
Що стосується вимоги Клопотання про накладення арешту на ноутбук, то з огляду на те, що детектив, який діє за дорученням прокурора, Клопотання в цій частині не підтримав, то Клопотання в частині накладення арешту на зазначене майно задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення Клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.12.2022 р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- конверт з адресатами ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ОСОБА_8 ;
- заява про вчинення кримінального правопорушення (вх. № КОЛ-2361 від 21.04.2021) на 5 арк.;
- позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач ПАТ «Українська інноваційна компанія» у зшитому вигляді із додатками в загальному на 105 арк.;
- заява директору ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» ОСОБА_17 від імені ОСОБА_18 на 2 арк.;
- акт прийому-передачі приміщення від 31.01.2020 на 1 арк.;
- угода про розірвання договору оренди нежитлового приміщення за договорами № 1 від 21.10.2019 на 1 арк.;
- акт здачі-прийняття послуг по оренді нежитлового приміщення за договором № 1 від 21.10.2019 на 1 арк.;
- акт приймання-передачі приміщення від 21.10.2019 на 1 арк.;
- акт приймання-передачі приміщення від 28.10.2019 на 1 арк.;
- договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 21.10.2019 на 5 арк.;
- робочий проект «Заклад громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_1» ЖК «Софія Київська» за адресою: АДРЕСА_5 на 24 арк.;
- робочий проект 25/07-2019 нежитлового приміщення АДРЕСА_9, замовник - ОСОБА_19 на 11 арк.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.12.2022 р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- грошові кошти в сумі: 4250 доларів США;
- мобільний телефон Iphone 13 ProMax s/n НОМЕР_2 (без сім карти);
- мобільний телефон Iphone 11 ProMax s/n НОМЕР_3 (без сім карти);
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1