Провадження № 33/821/17/23 Справа № 692/817/22 Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Левченко Л.О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
27 січня 2023 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дробівського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком 3 роки.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн. 20 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 17 вересня 2022 року о 01.47 годині, в смт. Драбів по вул. Гагаріна, 112, керувала автомобілем Ореl Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовилась на відео, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження по справі. Не погоджується з вищевказаною постановою, вважає що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд неповно встановив обставини справи, як в частині керування нею транспортним засобом та відмову її від проходження огляду, так і наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Не погоджується з висновком судді, що наявні в матеріалах справи докази, підтверджують її винуватість у вчинені цього правопорушення.
Вказує, що суддею при розгляді справи не було досліджено копії постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №741/3510/22 від 05 серпня 2022 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Отже, вважає, що посилання суду на відкриті джерела, з яких суд першої інстанції дізнався про існування факту притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і як підставу визнання її судом винною за ч. 2 ст. 130 КУпАП, є доведеним фактом фальсифікації матеріалів при розгляді даної справи про адміністративне порушення.
Зазначає, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП їй не була вручена його копія, чим порушено її право на захист.
Переконана, що рапорт поліцейського СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 17 вересня 2022 року є не належним і допустимим доказом. З цього приводу посилається на правову позиція Верховного Суду (постанова від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а).
Щодо відеоматеріалів, то вказує, що в матеріалах даної справи відсутня інформація щодо технічного засобу, яким начебто проводилась відеофіксація події 17 вересня 2022 року з її участю, що ставить під сумнів законність походженняцих відеофайлів. На думку апелянта, у постанові про порушення ПДР України обов'язково має бути вказано технічний засіб,за допомогою якого здійснено фото- чи відео порушення ПДР України (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а).
Окрім того, з відеофайлів вбачається, що ОСОБА_1 сидить у в салоні легкового автомобіля. Виключно водій, а не особа, яка сидить за кермом, підлягає відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №204/8036/16-а).
У судове засідання 27 січня 2023 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, не з'явилась, про причини неявки не повідомила, що відповідно до ст. 294 КУпАП не перешкоджає апеляційному перегляду.
Окремо слід зазначити, що у судовому засіданні, котре було призначено на 13 січня 2023 року, ОСОБА_1 заявила клопотання про надання їй часу для залучення адвоката, котре апеляційним судом було задоволено. Утім, ОСОБА_1 жодним чином суд не повідомила, про реалізацію свого права на користування юридичною допомогою адвоката. Також апеляційний суд відзначає, що у цій справі також відбулось судове засідання 21 листопада 2022 року, під час якого ОСОБА_1 надала пояснення за її апеляційною скаргою, був допитаний за її клопотання свідок ОСОБА_2 .
Отже апеляційній суд в цій справі у повному обсязі забезпечив можливість ОСОБА_1 реалізацію її прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися правом, наданим їй процесуальним законом. Сторона, яка добровільно відмовляється від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційні вимоги та надала пояснення аналогічні їх змісту, свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 312806 від 17 вересня 2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 в цей день о 01.47 годині в смт. Драбів по вул. Гагаріна, 112, керувала автомобілем Ореl Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовилась на відео.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У протоколі міститься позначки про відмову від підписання його підписання, зокрема й щодо отримання його копії.
Разом з тим, при розгляді справи ОСОБА_1 не приймала участь, утім у суді її інтереси представляв адвокат Бичок В.І., котрий висловив позицію щодо недоведеності вини апелянта, що свідчить про дотримання у цій справі права на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Довідкою ВПД № 1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області № 3246/66/01- 2022 від 19 вересня 2022 року, згідно з якої ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 741/3510/22 від 05 серпня 2022 року.
Зміст цієї довідки підтверджує, що ОСОБА_1 17 вересня 2022 року повторно протягом року вчинення з порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді обставини притягнення апелянта 05 серпня 2022 рокудо адміністративної відповідальності за вказаною нормою КУпАП не спростовано.
Отже посилання про не дослідження суддею місцевого суду копії постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 741/3510/22 від 05 серпня 2022 року, як на окрему підставу для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі є безпідставними.
Також суддею районного суду наданий детальний аналіз змісту відеоматеріалам зафіксованим за допомогою відеореєстратора службового патрульного автомобіля, а також відеозаписом із нагрудної бодікамери поліцейського.
Суд першої інстанції за допомогою цих відеоматеріалів встановив, що 17 вересня 2022 року о 01.47 годині працівниками поліції здійснено переслідування автомобіля Ореl Omega до моменту його повної зупинки на подвір'ї багатоквартирного будинку. За кермом автомобіля перебувала ОСОБА_1 , особу якої встановлено, та якій повідомлено про керування автомобілем після комендантської години, з перевищенням швидкості. Працівниками поліції було повідомлено про наявність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, внаслідок чого запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці на що та відмовилась. Також було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодилась. У подальшому, протягом тривалого періоду часу відбувалось спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 з приводу проходження такого огляду, під час якого ОСОБА_1 залишити водійське місце автомобіля не бажала, здійснювала телефонні дзвінки, зазначала про необхідність перевірити стан своїх дітей. Врешті, ОСОБА_1 проходити огляд для визначення ступеня алкогольного сп'яніння як на місці, так й у медичному закладі відмовилась. Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про складення адміністративних матеріалів за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки та постановою Придніпровського районного суду м. Черкас притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ОСОБА_1 підтвердила. На пропозицію надати пояснення по суті справи та підписати протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відповіла відмовою.
Також слід відзначити, що ОСОБА_1 не заперечувала, що вона керувала транспортним засобом, не вказала на іншу особу, яка керувала цим автомобілем.
При апеляційному перегляді фактичні дані, що містяться на вказаному DVD-диску не спростовані, внаслідок чого апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.
За таких обставин, відповідні доводи апелянта, що вона не керувала транспортним засобом, внаслідок чого не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є неспроможними та спростовуються наведеними доказами.
Рапорт поліцейського СРПП ВПД № 1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 17 вересня 2022 року не є єдиним та вирішальним доказом, на який є посилання в постанові, що оскаржується. Внаслідок чого доводи апелянта, що цей доказ є неналежним та недопустимим, не має істотного значення на висновків судді районного суду.
Відсутність в постанові судді вказівки на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис поліцейським не тягне за собою безумовної підстави для визнання цього доказу недопустимим, оскільки вимоги до постанови судді про накладення адміністративного стягнення та до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів не є тотожними. Отже правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з посиланням на вимоги ч. 3 ст. 283 КУпАП, стосується іншої правої ситуації - розгляду справи посадовою особи уповноваженого підрозділу Національної поліції вказаної категорії справ.
При апеляційному перегляді з показань свідка ОСОБА_2 встановлено, що останній 17 вересня 2022 року здійснив виклик швидкої медичної допомого, з приводу погіршення стану здоров'я дитини ОСОБА_1 .
Посилання апелянта, що вона не пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки її чоловіком ОСОБА_2 була викладена карета швидкої допомоги, для надання такої допомоги дитині, котра знаходилась за місцем свого проживання, не свідчить про правомірність відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У цій справі відсутні дані, що ОСОБА_1 , відмовляючись від вказаного огляду, діяла в стані крайньої необхідності, цебто були відсутні відомості, що вона діяла з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Дробівського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук