Рівненський апеляційний суд
27 січня 2023 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
секретаря судового засідання - Загородько І.Ю.,
захисника - Мацея А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 грудня 2022 року, -
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. штрафу в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Розстрочено сплату штрафу на 12 (дванадцять) місяців, стягуючи по 1416 (тисячі чотириста шістнадцять) гривень 70 коп. щомісячно.
З матеріалів провадження слідує, що 10.11.2022 о 23:22 год. по вул. Центральна, 9 в с. Листвин Дубенського р-ну водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗІЛ4312, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі відносно нього. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без повного та без всебічного з'ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Вказує, що в матеріали справи не містять даних про те, що йому роз'яснювались права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Зазначає, що відеозапис є недопустимим доказом у зв'язку з недотриманням його безперервності.
Заслухавши доводи захисника Мацея А.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3), актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння з показником 3,03% (а.с.2), відео матеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційний суд не приймає доводи захисника Мацея А.М. про те, що матеріали справи не містять даних про те, що йому роз'яснювались права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №344940 від 10.11.2022 року міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення із правами та обов'язками, передбаченими статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 стосовно недопустимості відеозапису, як доказу у справі, у зв'язку з недотриманням безперервності відеозапису також не заслуговують на увагу.
Так, апеляційний суд виходить з того, що сама процедура огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зафіксована відеозаписом безперервно, а тому відеозаписи, долучені до матеріалів справити, є належними та допустимими доказами.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 грудня 2022 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович