Справа № 639/5137/20 Номер провадження 33/814/94/23Головуючий у 1-й інстанції Макаров В.О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
26 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Саєнка Дмитра Владиславовича діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова 03 листопада 2020 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова 03 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Разом з тим ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10 200,00 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП за сукупністю правопорушень ОСОБА_1 остаточно призначено порання у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10 200,00 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,20 грн.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 10 серпня 2020 року о 20 год. 35 хв. в м. Харкові по вул. Москалівська, 236, керував транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюр ний камінь, потім на паркан буд. №236 по вул. Москалівська, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 у присутності двох свідків пройшов за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 7510 ARLM-0277, результат 1,66% проміле.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив адвокат Саєнко Д.В. діючий в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування транспорнтим засобом ОСОБА_1 , крім того у поясненнях свідків не підтверджено факту керування, а лише зафіксовано факт проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того зазначав, що суддя місцевого суду притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова 03 листопада 2020 року, а провадження у справі закрити.
ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи судовою повісткою, крім того він повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", при цьому у судове засідання не з'явився та не повідомив причин неявки.
Суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з'явився у судове засідання та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
У ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.
Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддя місцевого суду у відповідності до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення адміністративних правопорушень інкримінованих ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №282659 від 10 серпня 2020 року та серії ОБ №156657 10 серпня 2020 року, схемою ДТП, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписом від 10 серпня 2020 року, результатом аналізу на газоаналізаторі Драгер Алкотест 7510 ARLM-0277, який становить 1,66% проміле.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №282659 від 10 серпня 2020 року вбачається, що10 серпня 2020 року о 20 год. 35 хв. в м. Харкові по вул. Москалівська, 236, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюр ний камінь, потім на паркан буд. №236 по вул. Москалівська, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №156657 10 серпня 2020 року вбачається, що10 серпня 2020 року о 20 год. 35 хв. в м. Харкові по вул. Москалівська, 236, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 у присутності двох свідків пройшов за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 7510 ARLM-0277, результат 1,66% проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до результату аналізу проведеного за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 7510 ARLM-0277 та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду ОСОБА_1 становить 1,66% проміле.
Вищезазначене також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
З відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує керування ним транспортним засобом та вчинення ним ДТП, крім того останній погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та не заперечував щодо результатів такого огляду, тому доводи апелянта стосовно недоведеності факту керування, суд апеляційної інстанції відхиляє.
Також факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вчинення ним ДТП підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Окрім того апеляційний суд звертає увагу на те, що у протоколі ОБ №156657 10 серпня 2020 року у графі пояснення ОСОБА_1 зазначив, що не був за кермом, при цьому у протоколі серії ДПР18 №282659 від 10 серпня 2020 року про вчинення ним ДТП, останній зазначив, що згоден з протоколом та не вніс до нього жодних заперечень.
За таких обставин суд вважає, що доказів, які спростовують обставини викладені у протоколах про адміністративне правопорушення апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Події даного адміністративного правопорушення відбулися в результаті порушення п. 2.9.а Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2.9.а «Правил дорожнього руху», водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводів апеляційної скарги на спростовання висновків місцевого суду та підстав для скасування постанови суду першої інстанції апелянтом не наведено.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Ураховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу Саєнка Дмитра Владиславовича діючого в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова 03 листопада 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль