Справа № 554/15255/22 Номер провадження 11-сс/814/349/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 січня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 грудня 2022 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2022 року за №12022170000000574, задоволено клопотання слідчого ГУНП у Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 , і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 16 лютого 2023 року, підозрюваному
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Малі Бубни Роменського р-ну Сумської обл., проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбачене за його вчинення покарання, особу підозрюваного та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
Урахувавши обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, що спричинив загибель людини, підстави, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, слідчий суддя на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України дійшов висновку про застосування зазначеного вище запобіжного заходу без визначення розміру застави підозрюваному.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 грудня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби або визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб забезпечити його (підозрюваного) належну процесуальну поведінку, який вчинив необережний злочин, визнає вину та розкаюється у його вчиненні, бажає компенсувати заподіяну шкоду, не судимий, має: постійні місця проживання та роботи, міцні соціальні зв'язки, 2 неповнолітніх дітей на утриманні, одна з яких є інвалідом 2 групи, тяжку хворобу.
Учасники провадження належним чином повідомлялись про дату, час, місце судового засідання апеляційної інстанції та заявили клопотання щодо розгляду провадження без їх участі, у зв'язку з чим на підставі ч.4 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється за відсутності учасників провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2022 року за №12022170000000574 (а.п.5).
Досудовим розслідуванням установлено, що 19 грудня 2022 року приблизно о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_6 в порушення вимог п.п.2.9 «а», 13.1 ПДР України, керуючи автомобілем «Ford Focus», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, по вул. Левадній у с. Ярохівка Полтавського р-ну Полтавської обл. не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечних дистанції, інтервалу та вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, що спричинили смерть.
20 грудня 2022 року слідчий ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України (а.п.21-22).
21 грудня 2022 року слідчий ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, ризиків, визначених у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, та неможливістю інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти цим ризикам (а.п.1-29).
Так, слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі приписів ч.4 ст.183 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання - від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах такого ж строку, особу підозрюваного та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюється та відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого, підтверджується вагомими доказами, на підставі розумної оцінки сукупності яких слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_10 до вчинення злочину, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Не оспорюється в апеляційній скарзі й сама необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному.
Разом з цим, із урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Так, наявні в матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого для зміни показань на свою користь і перешкоджання в указаний спосіб установленню істини по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на характер інкримінованих йому порушень декількох базових вимог ПДР України, що в свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Що стосується ймовірності вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України - знищення, приховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то існування цих ризиків стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано з наведенням конкретних фактів, яким чином вони потенційно можуть бути реалізовані, та не доведено при врахуванні всіх обставин провадження в їх сукупності, а тому слідчий суддя помилково послався на наявність ризиків, визначених у п.п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Однак, зазначене порушення не є істотним з огляду на те, що само по собі не спростовує висновки слідчого судді щодо виду обраного запобіжного заходу підозрюваному.
Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому тяжкого злочину, пов'язаного із керуванням ним джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння та грубого порушення одночасно декількох пунктів ПДР України в населеному пункті, що призвело до невідворотних наслідків у вигляді смерті людини та має високий ступінь суспільної небезпеки, зокрема у зв'язку з чим законодавцем виключено можливість призначення покарання за даний злочин із застосуванням ст.75 КК України, дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й домашнього арешту в нічний період доби, як просить захисник.
З приводу доводів апеляційної скарги про розкаяння підозрюваного у вчиненому злочині колегія суддів зауважує, що за даними протоколу допиту від 20 грудня 2022 року ОСОБА_6 від надання показань відмовився (а.п.23).
Даних (медичних висновків) про неможливість перебування підозрюваного під вартою матеріали справи не містять і стороною захисту під час провадження в суді апеляційної інстанції не надано. Водночас слід зазначити, що відповідно до ст.49 Конституції України ОСОБА_6 не обмежений у реалізації права на охорону здоров'я шляхом звернення за медичною допомогою до адміністрації установи, в якій він утримується.
Колегія суддів ураховує те, що підозрюваний не судимий, з 03 травня 2022 року працював водієм ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА», має певні соціальні зв'язки із сім'єю, зокрема на утриманні 2 неповнолітніх дітей (а.п.25-27), однак ці дані з урахуванням наведених вище обставин не спростовують висновків слідчого судді про неможливість запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в разі незастосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, саме із виконанням підозрюваним функцій водія висновується вчинення ним інкримінованого тяжкого злочину, обставини якого свідчать про безвідповідальне ігнорування ОСОБА_6 встановлених законом заборон і необхідності виконання відповідних обов'язків.
Пунктом 2 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель ОСОБА_9 .
Ураховуючи встановлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, наведені вище підстави, передбачені ст.178 КПК України, на думку апеляційного суду, слідчий суддя правильно не визначив розмір застави підозрюваному.
Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4