Справа № 439/30/23
Провадження № 3/439/51/23
23 січня 2023 року м. Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Петейчук Б.М., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець,
за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ за № 138274 від 03 січня 2023 року, 29 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , суб'єкт господарювання: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював реалізацію тютюнових виробів, без ліцензії на право провадження такого виду господарської діяльності, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 під час судового засідання вину не визнав. Пояснив, що ліцензія на право торгівлі тютюновими виробами закінчилась. Така ліцензія видавалася на ім'я його дружини, яка під час дії правового режиму: воєнного стану, разом зі дітьми, виїхала за межі країни. Як наслідок, він об'єктивно був позбавлений поновити таку ліцензію. Проте, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 року за № 314, така ліцензія на дозвіл проведення роздрібної торгівлі тютюновими виробами автоматично продовжується на час дії правового режиму: воєнного стану.
На підтвердження вини ОСОБА_1 судді надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ за № 138274 від 03 січня 2023 року; письмові пояснення ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дослідивши вказані докази, врахувавши особисті пояснення ОСОБА_1 , приходжу до переконання, що перед судом не доведено достовірними, достатніми, допустимими та належними доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із огляду на наступне.
За змістом статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема полягає у провадженні господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, безпосереднім об'єктом правопорушення є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, порядок ліцензування окремих видів господарської діяльності.
Норма статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення носить бланкетний характер. Позаяк у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих протиправних діянь, які врегульовані законом.
При цьому, стаття 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за відповідне правопорушення. Тобто необхідним є встановлення та зазначення у протоколі норми яких законів порушила особа, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
У свою чергу законодавчі приписи статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» вказують, що діючими вважаються ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Натомість, як вбачається з доказів у справі, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ за № 138274 від 03 січня 2023 року об'єктивну сторону діяння: ОСОБА_1 як суб'єкта господарювання, визначається здійснення реалізації тютюнових виробів, без ліцензії на право провадження такого виду господарської діяльності.
Водночас із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що йому як суб'єкту господарювання видавалася ліцензія на здійснення реалізації тютюнових виробів. Однак під час дії правового режиму: воєнного стану закінчився термін дії такої ліцензії.
Себто, враховуючи вимоги статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», така ліцензія вважається діючою до припинення або скасування правового режиму: воєнного стану на території України.
Жодних інших доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , органом Національної поліції судді не надано.
Враховуючи наведене, перед суддею не було доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами наявність об'єктивної сторони у діянні ОСОБА_1 як обов'язкового елементу складу досліджуваного адміністративного правопорушення, а отже й наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення.
У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За правилами статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд, оцінивши наявні в адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , - закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.М. Петейчук