Справа №439/1321/22
Провадження № 2-а/439/3/23
03 січня 2023 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
Головне управління Національної поліції у Львівській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області, ухвалив таке рішення.
Позивач: ОСОБА_1 звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, в яких просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ за № 339504 від 26 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що поліцейський Сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший капітан поліції Матвійчук Михайло Іванович за результатами проведення адміністративного розслідування ухвалив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ за № 339504 від 26 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять гривень.
Позивач вказує, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 26 вересня 2022 року о 15 годині 00 хвилин по вулиці 22 Січня, що у місті Броди Золочівського району Львівської області, водій: ОСОБА_1 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Peugeot 3008», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач наголошує, що така постанова ухвалена із грубим порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню. Позаяк відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що позивач вчинив об'єктивну сторону адміністративного правопорушення. Отже, жодні докази у справі не підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення під час проведення адміністративного розслідування.
Позивач звертає увагу, що він, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій. Під час описаної у постанові події, він керував автомобільним транспортним засобом марки «Peugeot 3008», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому: ОСОБА_1 та його дружині: ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Відтак він позбавлений обов'язку здійснювати обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземного транспортного засобу на території України.
Позивач мотивує, що відповідачем усупереч частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведено всебічного, повного та неупередженого адміністративного розслідування, що призвело до неправильних висновків органу Національної поліції.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
04 жовтня 2022 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Від позивача: ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача: Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року - клопотання позивача задоволено та залучено до участі у справі співвідповідача: Головне управління Національної поліції у Львівській області. Останньому наданий п'ятнадцятиденний строк, із моменту отримання відповідної ухвали, на подання відзиву на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач: Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
За правилами частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ за № 339504 від 26 вересня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 26 вересня 2022 року о 15 годині 00 хвилин по вулиці 22 Січня, що у місті Броди Золочівського району Львівської області, водій: ОСОБА_1 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Peugeot 3008», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 4).
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 29 липня 2016 року (а.с. 12).
ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить автомобільний транспортний засіб марки «Peugeot 3008», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28 квітня 2022 року; свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 15 серпня 2000 року (а.с. 9, 11).
Окрім цього, суду надано на дослідження посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 11 червня 2013 року (а.с. 8); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 31 липня 2018 року (а.с. 10).
Мотиви суду.
Нормативними положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
За змістом пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Нормою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Себто засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» акцентовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Вимогами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Імперативними приписами підпункту ґ пункту 2.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Нормою пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» акцентовано, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року за № 7-рп/2014 (номер справи: 1-6/2014) закріплено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року за № 1961-IV, зі змінами, необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.
Як вбачається зі досліджених під час судового засідання доказів у справі, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Під час описаної у постанові події, яка мала місце 26 вересня 2022 року о 15 годині 00 хвилин по вулиці 22 Січня, що у місті Броди Золочівського району Львівської області, останній керував автомобільним транспортним засобом марки «Peugeot 3008», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві спільної сумісної власності.
Себто, враховуючи вимоги підпункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також конституційне тлумачення такої норми, яке надане Рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року за № 7-рп/2014 (номер справи: 1-6/2014), ОСОБА_1 звільнений від обов'язку обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як учасник бойових дій.
Водночас жодні докази у справі не містять підтверджень факту порушення позивачем: ОСОБА_1 підпункту ґ пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, у частині відсутності при собі відповідних підтвердних документів (посвідчення), які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - не є самостійним доказом під час її оскарження, позаяк містить лише опис обставин, які визначені органом Національної поліції, як підстава для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому, орган Національної поліції України зобов'язаний надати суду докази на підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
У свою чергу відповідач, якому достеменно відомо про наявність спору, який виник між сторонами, будучи наділений процесуальними правами та обов'язками, усвідомлюючи тягар доказування, який покладений на нього вимогами адміністративного судочинства, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та участь в судовому засіданні з можливістю надання доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_1 .
Окрім цього, відповідач не надав суду жодних доказів, які слугували правомірною підставою для встановлення обставин вчинення позивачем: ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На переконання суду, за досліджених обставин справи, на момент завершення адміністративного розслідування та відповідно під час винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, органом Національної поліції не було здобуто жодного підтвердження наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин адміністративне стягнення до ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, накладене всупереч вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відтак оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 5, 6, 8-10, 72-78, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ за № 339504 від 26 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне судове рішення складене 03 січня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ: 40108833, місцезнаходження: Львівська область, місто Львів, площа Генерала Григоренка, 3.
Відповідач: Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: Львівська область, Золочівський район, місто Броди, майдан Свободи, 10.
Суддя Б.М. Петейчук