Ухвала
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 635/2494/21
провадження № 61-729ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківгаз», яка підписана представником Тузко Наталією Геннадієвною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківгаз» про захист прав споживачів,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз»), у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом №3727 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення Акціонерного товариства «Харківгаз» від 22 березня 2021 року про: - визнання таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та задоволення Акту про порушення № КН 001151 від 05 листопада 2021 року щодо споживача ОСОБА_1 ; - проведення донарахування споживачу ОСОБА_1 об'ємів необлікованого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням за період з 05 серпня 2020 року по 05 лютого 2021 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об'ємів складає 16 654,05 грн; - компенсацію за рахунок споживача ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з демонтажем, монтажем ЗБТ (засобу вимірювальної техніки) та витрат, пов'язаних з експертизою і встановленням нового ЗВТ у розмірі 4 502,00 грн відповідно до п. 8 глави 9 розділу X Кодексу ГРС. Також просила зобов'язати АТ «Харківгаз» за власний рахунок встановити газовий лічильник житлового будинки споживача ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 та зобов'язати АТ «Харківгаз» здійснити перерахунок заборгованості споживача ОСОБА_1 шляхом скасування обліку заборгованості у розмірі 16 654,05 грн та здійснити облік заборгованості відповідно до фактичних витрат газу (фактично отриманого нею газу) згідно з показниками лічильника газу в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене протоколом № 3727 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» від 22 березня 2021 року. Зобов'язано АТ «Харківгаз» за власний рахунок встановити газовий лічильник житлового будинку споживача ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Зобов'язано АТ «Харківгаз» здійснити перерахунок заборгованості споживача ОСОБА_1 шляхом скасування обсягу заборгованості у розмірі 16 654,05 грн та здійснити облік заборгованості відповідно до фактичних витрат газу (фактично отриманого нею газу) згідно з показниками лічильника газу в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
11 січня 2023 року засобами поштового зв'язку АТ «Харківгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Тузко Н. Г., на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року. АТ «Харківгаз» посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання встановити газовий лічильник житлового будинку, зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості споживача шляхом скасування обсягу заборгованості у розмірі 16 654,05 грн та здійснення обліку заборгованості відповідно до фактичних витрат газу .
Отже, справа № 635/2494/21 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 635/2494/21 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ «Харківгаз» подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Харківгаз», яка підписана представником Тузко Наталією Геннадієвною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківгаз» про захист прав споживачів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук