Ухвала
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 202/1909/19
провадження № 61-11591ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової Марини Олексіївни, ОСОБА_1 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва,
Дніпровська міська рада засобами поштового зв'язку 18 листопада 2022 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року підстави для поновлення строку визнано неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Запропоновано надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази, які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. Зокрема, Дніпровська міська рада зазначала, що повний текст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано Дніпровською міською радою 02 травня 2022 року. Однак, вважає, що сукупність обставин непереборної сили, а саме введення воєнного стану та обставин запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, є винятковими обставинами, які підтверджують неможливість вчинення відповідних процесуальних дій щодо касаційного оскарження судових рішень з 24 лютого 2022 року по сьогодні та є підставою для поновлення відповідного процесуального строку. На підтвердження вказаного надано проставлений штамп вхідної кореспонденції від 02 травня 2022 року на першій сторінці копії постанови апеляційного суду від 05 квітня 2022 року.
На виконання ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2022 року Дніпровська міська рада надіслала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява повторно обґрунтована тим, що повний текст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано Дніпровською міською радою 02 травня 2022 року. Однак сукупність обставин непереборної сили, а саме введення воєнного стану та обставин запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, є винятковими обставинами, які підтверджують неможливість вчинення відповідних процесуальних дій щодо касаційного оскарження судових рішень з 24 лютого 2022 року по день подання касаційної скарги та є підставою для поновлення відповідного процесуального строку.
Крім того, зазначила, що представник Дніпровської міської ради Борсук Ю. В., в провадженні якої знаходиться справа № 202/1909/19, перебувала у щорічній відпустці з 18 квітня 2022 року по 06 червень 2022 року включно, згідно розпорядження міського голови від 11 квітня 2022 року №1-11/4-рк, що призвело до пропуску процесуального строку та неможливості передачі матеріалів справи іншому представнику міської ради. Підготовка та подання касаційної скарги потребує значного навантаження апарату Дніпровської міської ради починаючи з підготовки, візування, сплати судового збору та інше, враховуючи що апарат працює дистанційно, а деякі процесуальні аспекти потребують фізичного перебування працівників на робочому місці підготовка та подача касаційної скарги займає більше часу. Також вказує, що місто Дніпро постійно потерпає від ворожих ракетних атак, які мали місце у період з травня по листопад включно, особливо: 04 травня 2022 року, 18 травня 2022 року, 28 червня 2022 року, 30 червня 2022 року, 15 липня 2022 року, 29 вересня 2022 року, 22 жовтня 2022 року, 25 жовтня 2022 року, 30 жовтня 2022 року, 09 листопада 2022 року, 17 листопада 2022 року тощо. Окрім того, представник Дніпровської міської ради Борсук Ю. В., в провадженні якої знаходиться справа № 202/1909/19, перебувала на лікарняному з 02 листопада 2022 року по 07 листопада 2022 року та з 08 листопада 2022 року по 09 листопада 2022 року, що підтверджується відомостями з Відкритого сервісу веб-порталу Пенсійного фонду України. На підтвердження вказаних обставин надано копію розпорядження від 24 лютого 2022 року № 2-24/2-рк «Про встановлення простою у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ», копію розпорядження міського голови від 11 квітня 2022 року №1-11/4-рк, копію відомості з Відкритого сервісу веб-порталу Пенсійного фонду України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Аналіз наданих пояснень на обґрунтування пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою свідчить, що вказані причини не можна вважати поважними з наступних підстав.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Особа, яка подала касаційну скаргу, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження зазначила, що пропуск строку зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином та запровадження військового стану і зазначене перешкоджало їй подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк.
Дніпровською міською радою не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, чому вона була позбавлена можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачений частиною другою статті 390 ЦПК України строк.
Аналіз змісту клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що Дніпровська міська рада у зв'язку з карантином та запровадженням військового стану пропустила процесуальний строк, а про оскаржувану постанову апеляційного суду дізналася 02 травня 2022 року, про що самостійно вказала в касаційній скарзі. Крім того, апарат працює дистанційно, представник Дніпровської міської ради Борсук Ю. В., в провадженні якої знаходиться справа № 202/1909/19, перебувала на лікарняному з 02 листопада 2022 року по 07 листопада 2022 року та з 08 листопада 2022 року по 09 листопада 2022 року.
Аргумент, зазначений у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження про те, що представник перебувалана лікарняному з 02 листопада 2022 року по 07 листопада 2022 року та з 08 листопада 2022 року по 09 листопада 2022 року не підтверджує неможливість подання касаційної скарги Дніпровською міською радоюу встановлений законом строк, а також не підтверджує неможливість направлення касаційної скарги на електронну адресу Верховного Суду або через підсистему «Електронний Суд»у строк, передбачений у частині другій статті 390 ЦПК України, або у розумний строк. Сам по собі факт введення в Україні воєнного стану/карантину без наведення обставин, як саме це унеможливлює подання касаційної скарги у передбачений законом строк не є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 05 квітня 2022 року. Відомості про складання повного тексту відсутні. Касаційна скарга Дніпровської міської ради здана до поштового відділення 18 листопада 2022 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 05 травня 2022 року.
Зазначені Дніпровською міською радою обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження судом не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги Дніпровською міською радою і не є такими, які об'єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у визначений законом строк.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.
Оскільки, зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року є неповажними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової Марини Олексіївни, ОСОБА_1 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук