Справа № 588/1170/22
№ провадження 2/588/38/23
24.01.2023 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С.В., Безкоровайної А.С., представника позивача Сумцова Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ГУРЕВІЧОВ Олег Миколайович, державний виконавець Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) КОНЄВ Олександр Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставного набутих коштів,
Стислий виклад позиції позивача
Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. у листопаді 2022 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_3 у січні 2020 року дізналася про те, що державним виконавцем Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Конєвим О.М. відкрито виконавче провадження №62263397 за виконавчим написом від 23.01.2020 №3090, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, на підставі якого з позивача як з боржника стягується на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість в розмірі 115040,01 грн.
Державним виконавцем Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Конєвим О.М. було звернуто стягнення на доходи позивача, з яких безпідставно вже стягнуто кошти у сумі 42573,39 грн і перераховано відповідачу.
Позивачка уклала кредитний договір №Р36.13078.003808426 від 30.03.2018 року з відповідачем, але підстави стягнення заборгованості у сумі 115040,01 грн на користь відповідача ОСОБА_3 не відомі.
Відповідачем на адресу позивача жодних повідомлень з розрахунками заборгованості не надходило. Заборгованість у сумі 115040,01 грн є оспорюваною, оскільки позивач її не визнає, про вчинення виконавчого напису нотаріусом позивача попередньо не повідомляли, вимог про порядок погашення боргу, актуальні рахунки та розрахунок заборгованості до позивача не надходили, вказаний кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а відтак у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Представник позивача ОСОБА_4 у позовній заяві та відповіді на відзив посилався на те, що чинна редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, який з позивачкою не укладався. Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» визнано незаконною та чинною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Отже, на думку представника позивачки ОСОБА_4 виконавчий напис від 23.01.2020 №3090 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його вчиненні не було установлено чи була заборгованість позивача перед стягувачем саме такого розміру та чи існувала вона взагалі, нотаріально посвідчений договір між сторонами не укладався, не враховано строків позовної давності. Ураховуючи, що підставою отримання відповідачем суми у розмірі 42573 грн 39 коп є стягнення з позивача у примусовому порядку оспорюваної заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, який слід визнати таким, що не підлягає виконанню, тому указана сума вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню.
Посилаючись на указані обставини, представник позивачки ОСОБА_3 просить суд: 1) визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, вчинений 23.01.2020 року та зареєстрований у реєстрі за №3090, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 115010,01 грн, таким, що не підлягає виконанню; 2) стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_3 в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, вчинений 23.01.2020 та зареєстрований в реєстрі за №3090, грошові кошти в сумі 42573,39 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у відзиві та запереченнях просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що 30.03.2018 ОСОБА_3 та Акціонерне товариство «Ідея Банк» уклали Договір № Р36.13078.003808426, за умовами якого позивачка отримала кредит у розмірі 77500,00 грн. Станом на 10.12.2019 у позивачки виникла заборгованість в сумі 113140,01 грн., а тому відповідач надсилав їй вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань та довідку-розрахунок заборгованості, які були залишені нею без задоволення. АТ «Ідея Банк» було надано нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису заяву про його вчинення та інші, передбачені законодавством документи, що підтверджують наявність та безспірність кредитної заборгованості. Позивачкою не доведено у чому саме полягає спірність заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, що є її обов'язком. Представник відповідача ОСОБА_5 у відзиві стверджує, що спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 № 662, а ураховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.22 № 164 державою не заборонялось до 28.02.2022 вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, які не посвідчувались нотаріально.
Також відповідач вважає, що вчинений виконавчий напис не породжує права на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке прав виникло у стягувача раніше. Виконавчий напис виступає лише механізмом захисту порушеного права у позасудовому порядку, тому навіть у випадку визнання його таким, що не підлягає виконанню, це не виступатиме підставою для застосування статті 1212 ЦК України, оскільки підставою для стягнення відповідних сум з позивачки є укладений сторонами справи правочин.
Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та державний виконавець Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Конєв Олександр Миколайович у судове засідання не з'явились, державний виконавець надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою суду від 10.11.2022 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 10.11.2022 за заявою представника позивачки судом вжито заходів забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
05.12.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 07.12.2022 було відкладено судовий розгляд за клопотанням представника позивачки для надання часу для надання відповіді на відзив.
13.12.2022 року представником позивачки надано відповідь на відзив.
23.12.2022 року судовий розгляд відкладено у зв'язку з відсутністю електроенергії у суді.
28.12.2022 року до суду надійшло заперечення відповідача.
Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що 30.03.2018 року ОСОБА_3 та ПАТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №Р36.13078.003808426, за умовами якого позивачці надано кредит у розмірі 77500,00 грн на 60 місяців зі сплатою 18,5 %. За обслуговування кредиту та заборгованості позичальник сплачує плату щомісячно, в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісячно, починаючи з дати видачі кредиту і припиняється після повного повернення кредиту, а також в інших випадках, передбачених цим Договором. У разі вимоги Банку про дострокове повернення кредиту: термін повернення кредиту вважається таким, що настав та Банк вправі, але не зобов'язаний нараховувати проценти та плату за обслуговування кредитної заборгованості до повного погашення кредиту (а.с. 12).
Відповідачем 13.12.2019 ОСОБА_3 надіслана Вимога про усунення порушень кредитних зобов'язань, розрахунок заборгованості за Кредитним договором №Р36.13078.003808426 від 30.03.2018 та застереження про вчинення виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання вимоги (а.с.52-54).
За заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 23.01.2020 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі №3090, за яким нотаріусом стягнуто із ОСОБА_3 , як боржника за кредитним договором за №Р36.13078.003808426 від 30.03.2018 року, укладеним з АТ «Ідея Банк» борг за період із 02.06.2019 по 10.12.2019 у сумі 115040,01 грн, який складається з: строкового основного боргу - 69299,26 грн; простроченого основного боргу - 5361,93 грн, прострочені проценти - 10367,70 грн, строкові проценти - 302,34 грн, строкова плата обслуговування кредиту - 2123,58 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 20332,82 грн, пеня - 5352,38 грн, а також за вчинення виконавчого напису нотаріусом у сумі 1900,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 115040,01 грн (а.с.9).
На підставі оспорюваного виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі №3090 від 23.01.2020 року за заявою відповідача державним виконавцем Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Конєвим О.М. постановою від 02.03.2020 року було відкрито виконавче провадженні №61434896, а постановою від 16.03.2020 року було звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 9, 10).
У виконавчому провадженні 61434896на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Гуревічова О.М. від 23.01.2020 року № 3090 із ОСОБА_3 стягнуто 50212,46 грн., з яких на рахунок стягувача державним виконавцем Конєвим О.М. було перераховано 42573,39 грн. (а.с.11).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.
Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Судом установлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.01.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Укладений між позивачем та АТ «Ідея Банк» кредитний договір №Р36.13078.003808426 від 16.01.2020, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Крім того, відповідач не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивачки та її складових.
Розрахунок заборгованості, на який посилається відповідач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, не є доказом складових боргу, який указаний у спірному виконавчому написів, а отже не є належним доказом існування та безспірності указаної у виконавчому написів заборгованості. Виписка по рахунку ОСОБА_3 з даними про рух коштів суду відповідачем не надана.
Отже, указана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості 115010,01 грн є спірною.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису не доведення відповідачем наявності у ОСОБА_3 невиконаних зобов'язань на суму 115010,01 грн, позов адвоката Сумцова Є.С. в частині вимоги про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Вирішуючи похідну позовну вимогу про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів, суд виходить таких мотивів.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Як установлено судом із ОСОБА_3 були стягнуті 50212,46 грн. на підставі постанови державного виконавця Конєва О.М. від 16.03.2020 у виконавчому провадженні № 61434896 з примусового виконання спірного виконавчого напису № 3090 від 23.01.2020, з яких 42573,39 грн. державним виконавцем перераховано на рахунок відповідача (а.с.11).
Оскільки у цій справі спірний виконавчий напис, за яким стягнуто з ОСОБА_3 42573,39 грн., визнано таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.
Указані кошти не були сплачені ОСОБА_3 добровільно, а їх стягнення відбувалось примусово, шляхом відрахування із заробітної плати на підставі виконавчого напису, визнаного в подальшому таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України. Посилання представника відповідача у відзиві на висновки Верховного Суду у постанові від 06.10.2021 у справі № 201/9570/18 в обґрунтування безпідставності застосування кондикції до спірних правовідносин у цій справі, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є тотожними до обставин та предмету та підстав позову цієї справи
У разі якщо відповідач вважає, що ОСОБА_3 має заборгованість за договором №Р36.13078.003808426 від 30.03.2018, він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості. Оцінка законності та обґрунтованості таких вимог буде надана судом у межах розгляду відповідної цивільної справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 623/363/20.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 42573,39 грн. безпідставно набутих коштів стягнутих за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. вчиненого 23.01.2020 за №3090.
Відтак і похідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України). За приписами частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в за дві позовні вимоги сумі 1984,80 грн. 00 коп. за подання позову та забезпечення позову у розмірі 496,20 грн., а тому ураховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вся суми 2481,00 грн. (992,40 грн. + 992,4 грн.+ 496,20 грн.) сплаченого ним судового збору.
Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивачки ОСОБА_4 в обґрунтування розміру понесених ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу подав до суду договір про надання правничої допомоги від 01.11.2022 року з Додатками № 1 та № (послуги оплачуються з розрахунку 1500 грн. за 1 годину, із загальною сумою гонорару за виконання доручення 13000 грн.); Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 24.01.2023, фіскальні чеки від 06.12.2022, 19.12.2022 про перерахування позивачкою адвокату Сумцову Є.С. коштів на загальну суму 13000 грн.
В Акті приймання-передачі наданих послуг № 2 від 24.01.2023 представник позивача надав детальний опис робіт (наданих послуг) з наведенням здійснених ним витрат часу по кожному із видів послуг, які узгоджуються з матеріалами справи (надання консультації щодо спору та підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення позову, адвокатського запиту для збору письмових доказів, представництво інтересів клієнта у двох судових засіданнях, підготовка відповіді на відзив та заяви про розподіл судових витрат.
Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 13000,00 грн.
Витрати за надану позивачці адвокатом Сумцовим Є.С. правничу допомогу в сумі 13000 грн є співмірними із складністю справи та ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим ним часом на надання таких послуг, зазначена сума гонорару відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За таких обставин, понесені позивачкою у цій справі витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача в сумі 13000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ГУРЕВІЧОВА Олега Миколайовича, вчинений 23.01.2020 року та зареєстрований у реєстрі за №3090, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованість у розмірі 115010 (сто п'ятнадцять тисяч десять) грн. 01 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 42573 (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 39 коп. в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ГУРЕВІЧОВА Олега Миколайовича вчиненим 23.01.2020 року та зареєстрованим у реєстрі за №3090, а також суму сплаченого нею судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят однієї) грн. 00 коп. та понесені нею витрати на отримання професійної правничої допомоги в сумі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 30.01.2023 року.
Сторони:
Позивач
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач
Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК», код ЄДРПОУ 19390819, адреса місцезнаходження: вул.Валова, 11, м. Львів, 79008
Треті особи
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ГУРЕВІЧОВ Олег Миколайович,адреса: вул.Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, 01001
Державний виконавець Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) КОНЄВ Олександр Миколайович, адреса: вул.Благовіщенська, 55 м.Тростянець Сумська область, 42600
Суддя М.В. Щербаченко