Справа № 587/113/23
30 січня 2023 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіндратівка, Сумського району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм АФ «ЛАН», посвідчення водія НОМЕР_1 виданого ДАІ МВС - УВС м. Суми від 03.12.1996 р.,
за ч. 4 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №306001 від 10.01.2023 р.- 10.01.2023 р. близько 12 год 49 хв. на а/д «Київ-Суми-Юнаківка» ОСОБА_1 транспортував на т/з ГАЗ-5312, н.з. НОМЕР_2 дизельне паливо в кількості 4620 л. без зареєстрованої в ЄРАН акцизної накладної, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - Маківський О.В. пояснив, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки із записів трудової книжки вбачається, що він перебуває у трудових відносинах із ТОВ «АФ «ЛАН» та є водієм автотранспортного засобу, а автомобіль ГАЗ5312 цистерна паливна номерний знак НОМЕР_2 належить ТОВ «Агрофірма «ЛАН». Також захисник зазначає про недоліки щодо складеного протоколу Серії ВАВ №306001, який міститься в матеріалах справи і який видано ОСОБА_1 , вони мають різний зміст. Просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та повернути вилучине під час складання протоколу майно власнику.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Посадовою особою, що складала зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення, незважаючи на бланкетну норму цього закону і всупереч вимогам КУпАП, не вказано, які ж саме положення нормативно-правових актів порушив ОСОБА_1 , оскільки згідно положень ч. 4 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними.
Диспозиція цієї норми закону, як зазначалося вище, є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАПі в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Згідно ч. 1ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє необхідне посилання на конкретну норму закону, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15.11.1996 у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
На національному рівні КСУ в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 306001 від 10.01.2023 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою відділення поліції справи про адміністративне правопорушення (ст.254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Крім того, звертаю увагу на те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарської діяльності, ані посадовою особою суб'єкта господарської діяльності, що підтверджується доказам наданими представником ОСОБА_3 , а тому він не може бути суб'єктом відповідальності за правопорушення, яке йому інкримінується в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.22-25). Також слід зауважити про недоліки протоколу, який міститься в матеріалах справи і з протоколом, який видано на руки ОСОБА_1 , в якому дійсно у графі «склад адміністративного правопорушення» зазначено номер транспортного засобу з численними виправленнями, а у екземплярі протоколу виданому ОСОБА_1 у аналогічній графі зазначено «н/з НОМЕР_3 », хоча номер автомобіля на якому їхав ОСОБА_1 і у подальшому був затриманий - «04669СВ». Також у протоколі, що наявний у матеріалах справи у графі «Свідки» зазначено два свідка: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а в екземплярі ОСОБА_1 у аналогічній графі свідки взагалі не вписані (а.с.1, 26).
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідност. 252 КУпАП, суддя приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 306001 від 10.01.2023 року складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його, як доказу, недопустимим.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, речі та документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами та зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому законом порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, при оплатному вилученні речей реалізують.
Згідно з ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відповідно до п. 11 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2012 №17, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату реалізуються.
Як вбачається з матеріалів справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №306001 від 10.01.2023 року було вилучено майно: дизпаливо в кількості 4620 літрів та транспортний засіб ГАЗ-5312, н.з. НОМЕР_2 згідно ТТН № 81 від 10.01.2023 та передане згідно розписки директору КП «Добробут» Хотінської селищної ради ОСОБА_6 ( а.с.1-2,9-10).
У зв'язку із закриттям адміністративної справи, вищевказане майно слід повернути володільцю.
На підставі викладеного і керуючись ч. 4 ст. 164, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП.
Вилучене при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №306001 від 10.01.2023 року майно: дизпаливо в кількості 4620 літрів, згідно ТТН № 81 від 10.01.2023 та транспортний засіб ГАЗ-5312, номерний знак НОМЕР_2 , передані згідно розписки директору КП «Добробут» Хотінської селищної ради ОСОБА_6 за адресою смт. Хотінь, вул. Соборна, буд. 45, Сумського району Сумської області - повернути власнику ТОВ АФ «ЛАН».
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко