Справа № 579/1442/22
1-кп/579/40/23
27 січня 2023 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кролевець справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буйвалове Кролевецького району Сумської області , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, з неповною загальною середньою освітою, здобувач освіти 3 курсу ДПТНЗ «Кролевецьке ВПУ», зареєстрованого за місцем проживання АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , не судимого, -
- за ч.1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, -
17 вересня 2022 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували за адресою АДРЕСА_2 , де спілкувались між собою.
Цього ж дня близько 17 години до домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_12 разом з своєю співмешканкою ОСОБА_13 у власних справах.
В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , які перебували в кухні будинку за вищевказаною адресою виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс близько 3 ударів кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_12 , після чого припинив свої протиправні дії.
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: «Синець чола, синець обличчя зліва, синець носа», які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №73 від 28.09.2022 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 13 листопада 2022 року близько 11 години, ОСОБА_4 прийшов до свого знайомого ОСОБА_14 , що проживає за адресою АДРЕСА_3 , щоб допомогти по господарству.
В подальшому ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_14 перерахувати грошові кошти з мобільного рахунку, які належать останньому на мобільний рахунок матері ОСОБА_15 та добровільно надав свій мобільний телефон.
ОСОБА_4 , перевіривши баланс мобільного рахунку, вирішив вчинити крадіжку грошових коштів в сумі 1500 гривень.
13.11.2022 року о 16 годині 23 хвилини ОСОБА_4 , користуючись мобільним телефоном ОСОБА_14 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, користуючись відсутністю контролю власника та сторонніх осіб, у період воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року строк якого згідно Указу Президента України № 259/2022 від 18.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, строк якого продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, строк якого відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 1500 гривень з мобільного рахунку ОСОБА_14 , які перерахув на власний рахунок НОМЕР_1 банківської карти «ПриватБанку» за номером НОМЕР_2 , чим заподіяв ОСОБА_14 матеріальної шкоди на суму 1500 гривень.
Крадіжкою ОСОБА_14 завдано матеріальних збитків на суму 1500 гривень.
Викраденими грошовими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме перерахував гроші в сумі 1500 гривень на банківську картку «Приват Банку» за номером НОМЕР_3 знайомому ОСОБА_16 , з яким витратив кошти на продукти харчування в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_4 .
ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України .
Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду вину визнав повністю, не оспорює обставин, викладених в обвинувальних актах.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд у справі в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу, з'ясування обставин передбачених ст. 485 КПК України та умов життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, вивченням цивільного позову.
Обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, раніше не вчиняв будь-яких із кримінальних правопорушень, передбачених в примітці 1 до статті 185 КК України, раніше не судимий.
Таким чином з кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 185 КК України необхідно виключити кваліфікуючу ознаку крадіжка вчинена повторно .
Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 доказаний повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за:
за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він заподіяв умисне легке тілесне ушкодження.
за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як пом'якшуючими обставинами покарання ОСОБА_4 суд визнає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, раніше не судимий.
Суд враховує сімейний стан та стан здоров'я обвинуваченого, його неповнолітній вік, негативну характеристику за місцем проживання та навчання, враховує те, що неповнолітній позбавлений батьківського піклування.
Обтяжуючих обставин покарання суд не вбачає.
Виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає можливо без ізоляції від суспільства та враховуючи наявність декількох вищевикладених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, думку потерпілого, розмір викраденого, досудову доповідь органу пробації, суд вважає можливим призначити йому покарання більш м'яке ніж встановлено в санкції ч.4 ст.185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді громадських робіт, оскільки саме даний вид покарання на думку суду є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувати до вступу вироку в законну силу.
Потерпілим ОСОБА_14 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1500 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
Обвинувачений позов визнав повністю.
Вина ОСОБА_4 доведена у вчиненні злочину, в результаті якого крадіжкою потерпілому ОСОБА_14 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1500 грн. Винними діями обвинуваченого потерпілому завдана матеріальна та моральна шкода.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд виходить із вимог ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Розмір відшкодування складає відповідно 1500 грн. і зазначена сума відповідно підлягає стягненню з обвинуваченого .
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд дійшов висновку, що між неправомірними діями відповідача та завданою ОСОБА_4 шкодою є безпосередній причинний зв'язок і є вина відповідача, а тому останній повинен відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду.
Розмір відшкодування моральної шкоди підлягає визначенню з врахуванням вимог ст.23 ЦК України.
Визначаючи розмір моральної шкоди позивачу, який вимагає її відшкодування в розмірі 3000 грн., суд врахував дані обставини, вимоги ст. 23 ЦК України, глибину моральних страждань ОСОБА_14 , тяжкість вимушених змін у його житті, суд враховує душевні страждання, пов'язані з крадіжкою, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Суд вважає, що відшкодування моральної шкоди, яку суд оцінив в розмірі 1000 грн., є достатнім для розумних потреб позивача та не призведе до його збагачення.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед іншого і відшкодування майнової та моральної шкоди .
Виходячи з вимог ст. 5 ЦПК України суд вважає , що порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1000 гривень моральної шкоди.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
Позивачем в судове засідання не були надані докази, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити за необгрунтованістю .
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому за цими законами покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 100 годин громадських робіт;
- за ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді 120 годин громадських робіт.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 120 годин громадських робіт .
Запобіжний захід до ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14 1500 гривень матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14 1000 гривень моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1