30 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2181/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича (далі - ФОП Коньков К. В., скаржник)
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2022
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича
про розірвання договору
у справі №904/2181/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт"
про стягнення 1 793 755,67 грн,
ФОП Коньков К. В. 04.01.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №904/2181/22 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ФОП Конькова К. В. про розірвання договору, та прийняти нове судове рішення, яким прийняти позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №904/2181/22 ФОП Конькова К. В. до спільного розгляду та його вступу до справи по справі №904/2181/22.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд встановив таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022, залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №904/2181/22, якою повернуто ФОП Конькову К. В. позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 ГПК України).
З огляду на викладене оскаржувана ухвала належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначеного законом належного обґрунтування по підставам касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
В касаційній скарзі ФОП Коньков К. В. посилається на те, що судові рішення оскаржуються з підстав порушення судами норм процесуального права. Водночас скаржник не вказує, які саме норми права порушені судами попередніх інстанцій, а лише звертається до цитування загальних норм ЦК України та ГПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до необхідності переоцінки доказів та до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведений перелік статей ЦК України та ГПК України у контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом, з власної ініціативи, як обґрунтування неправильного застосовування судами попередніх інстанцій саме усіх цих норм права, без прямої вказівки на це скаржника.
З огляду на викладене скаржнику необхідно конкретизувати, які саме норми матеріально чи процесуального права, на його думку, порушені судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень, та в чому саме полягало таке порушення.
Так, при поданні касаційної скарги у даному випадку скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого належного обґрунтування, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ФОП Конькова К. В. підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:
- надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судових рішень, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №904/2181/22 - залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через підсистему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова