30 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 917/30/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Багай Н.О., Рогач Л.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2021
за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: 1. Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області;
2. Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
до: 1. Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області;
2. Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 2 - Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області,
про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину
09.01.2023 (згідно з накладною кур'єрської служби) заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (повний текст складено 14.12.2022) та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2021 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши доводи, що викладені в запереченні Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Згідно із положеннями частин другої та п'ятої статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом позову є 3 вимоги немайнового характеру: визнання недійсними рішень тендерного комітету (2 вимоги), визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину (3).
За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 13 620,00 грн (3 вимоги х 2 270,00 грн х 200 %).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази сплати судового збору в сумі 13 620,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Крім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), №3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.
Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 14.12.2022, повний текст складено та підписано 14.12.2022, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 04.01.2022.
Касаційну скаргу подано 09.01.2023, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.
В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що оскаржувана постанова до Харківської обласної прокуратури, не надходила, а про її зміст скаржник дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 19.12.2022.
Оцінивши доводи в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає, що наведені заявником підстави є неповажними виходячи із наступного.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частини першої статті 15 ЗУ "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури.
Частиною другою статті 15 ЗУ "Про прокуратуру" прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
При цьому відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, статей 1, 3, 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" з метою забезпечення належної організації діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді, керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", Генеральним прокурором прийнято наказ №389 від 21.08.2020 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 08.06.2021 № 191), яким визначено компетенцію прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді.
Згідно з пунктом 8 зазначеного наказу керівництву прокуратур усіх рівнів у межах компетенції забезпечувати своєчасне ініціювання перегляду судових рішень у цивільних, господарських, адміністративних справах, та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Дотримуватися визначених процесуальним законодавством порядку і строків подання скарг, заяв до суду, за наявності підстав подавати клопотання про їх поновлення, указуючи поважні причини їх пропуску.
Касаційні скарги на судові рішення, у тому числі на ухвали процесуального характеру, які за законом можуть бути оскаржені, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, зокрема й у справах за позовами прокурорів обласних і окружних прокуратур інших регіонів та у справах, у які прокурором прокуратури іншого регіону здійснено вступ (пункт 8.6 наказу).
Касаційну скаргу подано заступником керівника Харківської обласної прокуратури, проте, як убачається з оскаржуваної постанови, апеляційну скаргу подавав заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, представник якої - Хряк О.О. (службове посвідчення №059740 від 08.02.2021 року) брав участь у судовому засіданні у Східному апеляційному господарського суді.
Статтею 242 ГПК України передбачено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення (ч. 1). У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення (ч. 2). У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч. 3).
Верховний Суд встановив, що згідно з інформацією із комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Полтавська обласна прокуратура зареєструвала офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку змінюється порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень тощо.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 6 ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З огляду на викладене, посилання заступника керівника Харківської обласної прокуратури в клопотанні про поновлення касаційного провадження про те, що оскаржувана постанова до Харківської обласної прокуратури не надходила, Суд вважає не поважною причиною, оскільки він не був учасником процесу в суді апеляційної інстанції.
Водночас посилання скаржника про можливість визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на подання касаційної скарги в межах 20-денного строку із дня опублікування судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень також не може бути підставою для поновлення процесуального строку.
Разом з тим, Суд зазначає, що день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не можна вважати датою, з якої починається відлік строку на касаційне оскарження.
Таким чином об'єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається, а тому причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, викладені в клопотанні, не можуть бути визнані поважними.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Таким чином касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин другої і третьої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без руху до 01.03.2023.
2. Встановити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Н.О. Багай
Л.І. Рогач