Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"30" січня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/90/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Державного агентства резерву України (вул. Пушкінська, буд. 28, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37472392)
до Державної організації "Комбінат "Планета" (вул. Гагаріна, буд. 13, смт. Ков'яги, Валківський район, Харківська область, 63021, ідентифікаційний код 14373265)
про повернення матеріальних цінностей та стягнення штрафних санкцій у розмірі 45 474 331,60 грн.
Державне агентство резерву України (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Державної організації "Комбінат "Планета" (відповідач), в якій просить суд:
1. Зобов'язати Державну організацію "Комбінат "Планета" повернути до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, а саме 566,543т бензину автомобільного А-76 (А-80) та 276,117т олії моторної М-6з/10В.
2. Стягнути з Державної організації "Комбінат "Планета" штрафні санкції в сумі 45 474 331,60 грн, в тому числі 25 406 835,90 грн 100 % штрафу, 20 067 495,70 грн пені.
Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що відповідачем не забезпечено збереження матеріальних цінностей державного резерву, а саме бензину автомобільного А-76 (А-80) та оливи моторної М-6з/10В, що підтверджується актом інвентаризації № 1 (форма №24-НП) обл. № 27 ДСК від 19.07.2019 та актом інвентаризації № 1 (форма №24-НП) обл. № 45 ДСК від 20.07.2020 з додатками, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Запропоновано позивачу у встановлений строк подати до Господарського суду Харківської області:
- докази доплати судового збору у розмірі 186 235,03 грн;
- засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства копію доказу направлення відповідачу листа від 08.12.2022 №79/0/5-22ДСК (зазначення дати засвідчення, посади та прізвища особи, яка засвідчила вказану копію);
- докази того, що особа, яка засвідчила копії документів, доданих до позовної заяви, має відповідні повноваження.
Також в ухвалі суду попереджено позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини 4 статті 174 ГПК України має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102271821980, ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2023 про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 13.01.2023.
Отже позивач мав усунути недоліки позовної заяви не пізніше 23.01.2023.
27.01.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№2053), яку надіслано суду 23.01.2023.
У вказаній заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач заявив клопотання про відстрочення доплати судового збору за позовну вимогу про зобов'язання Державну організацію "Комбінат "Планета" повернути до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, а саме 566,543т бензину автомобільного А-76 (А-80) та 276,117т олії моторної М-6з/10В.
Вказане клопотання про відстрочення доплати судового збору обгрунтовано зокрема тим, що кошторисом Державного агентства резерву України у січні 2023 року на інші поточні видатки передбачено лише 25 000 грн, що не дає змоги станом на 23.01.2023 доплатити судовий збір за вказаною вимогою про зобов'язання повернути нафтопродукти до державного резерву.
Розглянувши зазначене клопотання позивача про відстрочення доплати судового збору, суд зазначає про його безпідставність та відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з яким Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…”, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
При цьому умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.
При цьому, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої цієї норми не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом спору, що розглядається у цій справі, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору немає.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення доплати судового збору за позовну вимогу про зобов'язання повернути нафтопродукти до державного резерву.
Отже, позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Частиною 4 ст. 174 ГПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви (заяви) у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (заявою).
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Державного агентства резерву України про відстрочення доплати судового збору відмовити.
Повернути позовну заяву та додані до неї документи Державному агентству резерву України.
Ухвала набирає законної сили 30.01.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено (підписано) 30.01.2023.
Суддя Чистякова І.О.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).