20 січня 2023 року Справа № 915/1412/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Аніщенка С.В. про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: фізичної особи - підприємця Аніщенка Станіслава Владиславовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївські парки” (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 32884306)
про стягнення коштів,
за участі представників учасників справи:
від позивача: Кецкало Р.Р.
від відповідача: не з'явився,
20.09.2021 позивачем подано до господарського суду Миколаївської області позовну заяву, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг №2 від 01.03.2021 у розмірі 131663,67 грн, з яких: 120107,00 грн - основна сума боргу, 7782,54 грн - сума пені, 1517,71 грн - сума 3% річних, 2256,42 грн - сума інфляційних втрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1412/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
У судовому засіданні 14.12.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
19.12.2022 до суду від представника фізичної особи-підприємця Аніщенка С.В. про ухвалення додаткового рішення у справі, до якої додано докази понесення позивачем витрат на правову допомогу.
Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Аніщенка С.В. витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14600,00 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2022 судове засідання для розгляду заяви представника фізичної особи-підприємця Аніщенка С.В. про ухвалення додаткового рішення у справі призначити на до розгляду у судовому засіданні на 20 січня 2023 року о 11:30 год.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив, його участь у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
У судовому засіданні представник позивача просить суд заяву про розподіл судових витрат задовольнити.
Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
У судовому засіданні 20.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 14.12.2022 до закінчення судових дебатів у справі представник позивача заявив суду про намір, у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду звернутися до суду з заявою про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.
Заявою від 19.12.2022 представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Аніщенка С.В. витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14600,00 грн.
З поданих представником позивача доказів вбачається, що 20.07.2021 між адвокатським об'єднанням «РЕЛАЄНС» та Фізичною особою-підприємцем Аніщенко Станіславом Владиславовичем укладено договір №1 про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір №1 ), за умовами якого об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1.).
За умовами п. 5.1. Договору №1 гонорар - передбачена цим Договором винагорода за надану Об'єднанням правову (правничу) допомогу. Гонорар не включає кошти на покриття понесених фактичних витрат, необхідних для виконання цього Договору. Вартість кожного виду правової (правничої) допомоги визначається в додатку, який є невід'ємною частиною цього Договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Об'єднанням позитивного результату, якого бажає Клієнт. Сума гонорару подвоюється у випадку надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги Клієнту в неробочий час, вихідні та святкові дні.
Пунктом 5.2. Договору №1 визначено, що гонорар сплачується Клієнтом готівкою або шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (в гривні) в розмірі та за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі, виставленому Об'єднанням, протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання рахунку. У випадку здійснення розрахунку готівкою Об'єднання видає Клієнту довідку про отримання гонорару. Кінцевий розмір гонорару визначається з урахуванням фактично наданої правової (правничої) допомоги, витраченого часу та переліку документів, підготовлених Об'єднанням.
Рахунок-фактура щодо оплати гонорару вручається Клієнту під підпис або направляються останньому поштою з повідомленням про вручення, або надсилається електронною поштою на поштову скриньку, зазначену у цьому Договорі, з обов'язковим надсиланням поштою або врученням оригіналу примірника (п.5.3. Договору №1).
За умовами п. 5.4. Договору №1 сторони підписують Акт наданої правової (правничої) допомоги, який свідчить про обсяг фактично наданої правової (правничої) допомоги, який є невід'ємною частиною цього Договору. Зміст Акта наданої правової (правничої) допомоги не може суперечити інформації, що зазначена у рахунку-фактурі.
Згідно п.8.1, 8.2. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності). Цей Договір діє протягом 35 наступних календарних місяців з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності), а можливо, і на більш тривалий строк, достатній для реального та належного виконання цього Договору Сторонами.
16.12.2022 сторонами Договору №1 підписано Акт №1 надання правової (правничої) допомоги, за яким Об'єднання надало, а клієнт прийняв та зобов'язується оплатити за фактично надану правову (правничу) допомогу гонорар в розмірі 14600,00 грн.
Подана представником позивача суду квитанція до прибуткового касового ордеру від 19.01.2023 свідчить про сплату позивачем гонорару в сумі 14600,00 грн.
Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно визначень частини першої статті 1 вказаного Закону:
- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ст.1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною першою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята і шоста статті 126 ГПК України).
Враховуючи складність справи, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позову, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 14600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 129, 130, 238-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївські парки” (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 32884306) на користь фізичної особи - підприємця Аніщенка Станіслава Владиславовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14600,00 грн.
2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: фізична особа - підприємець Аніщенко Станіслав Владиславович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївські парки” (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 32884306).
Повний текст додаткового рішення складено і підписано 30.01.2023.
Суддя В.О. Ржепецький